Про «білий прапор»: «Нема в Україні тих, хто закликає здатися»

0
392

Єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук прокоментував для CREDO слова Папи Франциска в інтерв’ю швейцарському телерадіоканалу, які викликали широкий резонанс в українському суспільстві. 

  — Мені ставлять дуже багато запитань із приводу висловлювань Папи: і пишуть, і дзвонять. Коли я прочитав його інтерв’ю, то першою реакцією теж було обурення. Яка капітуляція? Про що мова? Який «білий прапор»? Але коли я перечитав спокійно, то звернув увагу на формулювання запитання, скерованого до Папи.

Якщо це формулювання вкласти в загальну картину інформаційно-психологічної війни, яку веде російська федерація, то ми побачимо, що майже від початку повномасштабної війни російський агресор спонукає до переговорів, закликає взяти владу у свої руки, бо так легше буде домовитися тощо. Весь час «розганяють» тему військового перевороту в Україні (що приписували Залужному), Майдан‑3 та ін., щоб висунути інші вимоги. Й оскільки у них не виходить перемогти на полі бою — то вони зробили зараз великий натиск на те, щоби збурити країну зсередини, знайти незадоволених, втомлених, тих, хто скаже: «Досить. Давайте домовлятися». Потім підсилити це певними групами, й нарешті привести до такого сценарію, де ми боротимемося між собою, сперечатимемося: здаватися чи не здаватися, домовлятися чи не домовлятися. Тоді цю дискусію можна буде показати на зовнішніх майданчиках: «Ми ж казали. Немає сенсу їх підтримувати».

Чому я так думаю? Ось як сформулював запитання до Папи журналіст Лоренцо Букелла: «В Україні є ті, хто закликає до мужності здатися, показати білий прапор. Але інші кажуть, що це легітимізує найсильніших. Що Ви думаєте про це?»

Де в Україні є ті, «хто закликає до мужності здатися»?! У цьому запитанні міститься брехня. Але вона скерована на конкретні аудиторії, на людей на Заході: в Німеччині, в Італії, в Америці тощо, — які мають втому, вже не можуть, уже хочуть, щоб нарешті війна закінчилася. І тут до їхніх вух доходить, що в Україні також є ті, що хочуть це припинити. Тобто що це — бажання не лише тих, які живуть по інших країнах, але й начебто українців. І це — брехня вже з самого початку. Бо немає в Україні тих, хто хоче здатися. Якщо хтось хоче здатися, то він або зовсім несвідомий, або працює на ворога. Бо ми знаємо, що буде з нами, якщо ми здамося: нас як держави і як громадян не буде. Всі військові, ветерани, волонтери, патріотичні люди, які думають, які вибирають, які люблять свою країну, будуть знищені. Їх або розстріляють, або згноять у в’язницях чи таборах; а решту — одягнуть у російську військову форму й поженуть воювати в інших країнах, тому що у них [росіян] апетит ще дуже великий. Це не плід нашої уяви, а гіркий історичний досвід.

Отже, перше, що викликає сумніви, — це запитання [журналіста], яке фокусує увагу на тому, що в Україні є люди, «які хочуть здатися». Друге: «Але інші кажуть, що це легітимізує найсильніших». Тобто здатися — не для того, щоби зберегти країну, а лише для того, щоб інші не були сильні, щоб не легітимізувати «найсильніших». Однак путін і росія — не найсильніші. Це — деспотичні особистості, це — люди без принципів; люди, для яких немає меж. У них немає людяного серця; у них немає поваги до людини, немає поваги до життя; це — люди, які зрадили правду. Це — зрадники. Люди, які зрадили життя, зрадили любов, зрадили родину, зрадили взагалі все, що є добрим і правильним. І тепер їх називати найсильнішими?! Ні, вони навпаки — найслабші і просто хворі. Натомість у цьому запитанні показується, що в Україні є «ті, хто хоче здатися», а путін — «найсильніший».

Франциск дає відповідь. Він не схвалює це так, ніби «це — правда, все правильно, ви добре зауважили». Він це запитання називає «інтерпретацією». Натомість далі ніби продовжує думку про «білий прапор» (до речі, цей термін запропонував кореспондент) і про переговори. І тепер наступний момент, на який дуже важливо звернути увагу: в Україні почали поширювати інформацію, що Папа сказав про капітуляцію. Папа не сказав про капітуляцію, він сказав про переговори (що також для нас неприйнятно). Позиція нашої країни продиктована досвідом і чітко визначена: жодних переговорів, немає з ким розмовляти, тому що ми знаємо, які їхні апетити. До речі, на останній зустрічі, яку в росії організували для молоді, медвєдєв повторив вислів путіна, [сказані] здається, в 2016 році, про те, що кордони росії не закінчуються ніде. І зараз, у 2024 році, мєдвєдєв повторює цю думку. Це чіткий, ясний наратив про те, яка їхня мета. Також ми бачимо, щоб відбувається з нашими полоненими. Скількох розстріляли. В Оленівці, наприклад, спалили термобаричними снарядами багато наших хлопців. Кажуть [росіяни], що в літаку Іл‑76 [який був збитий у січні 2024 р. — прим. ред.] загинули наші полонені, щоб показати, що в цьому винні українці, бо вони збили літак. Тобто це люди, з якими не можна взагалі навіть ставати до розмови. Це все одно, що повторити вчинок Єви, яка почала розмовляти з демоном. У нього одна мета: вбити і знищити.

Розмовляти можна лише з тими, хто має людяність і жаліє людей. Папа керується сподіваннями, що вони мають якусь людяність. І в цьому —  найбільша помилка. Така наївна думка — це помилка не лише Папи. Я зараз повернувся з‑за кордону: був у Франції, в Польщі. Спілкуючись  із деякими, був шокований їхньою позицією. Я побачив, що нічого не змінюється. Коли в мене беруть інтерв’ю кореспонденти з різних країн, я бачу одну й ту саму позицію: з росією можна домовитися, вона просто захищає своїх. Як мені сказали у Франції, «ну ви ж напали на руських на Донбасі, тому росія змушена була захищатися». Коли я пояснив їм що до чого, вони сказали, що не знали й не розуміли цього. Тому по Заходу й не тільки блукає оманлива думка, що з росією в особі путіна і його брехливої команди можна домовлятися, що вони все-таки люди, — це фундаментальна помилка, яка, на жаль, впливає на формування їхньої позиції та порад.

Тому я б закликав дивитися на це інтерв’ю як на один з елементів різних етапів пропаганди, мета якої — затягнути Україну за стіл переговорів і на умовах росії продиктувати правила, на які Україну змусять погодитися. Це дасть росії час передихнути і піти далі, завойовуючи наступні країни. Така їхня мета. Але якщо не виходить на полі бою, то вони намагаються поділити суспільство. І тепер люди за кордоном, почувши, що в Україні є ті, «які хочуть здатися», казатимуть: «То це президент протестує! Давайте будемо тиснути на нього, щоб він змінив свою думку». Тиснути звідти, з Заходу.

У росії незабаром, 17 березня, вибори. Звідси питання, чому саме зараз опублікували цей фрагмент інтерв’ю. Бо це також створюватиме таку картинку: навіть Папа закликає [до переговорів]; там тільки якась частина противиться. У мене навіть є таке відчуття — я можу помилятися, — що вони до того ж можуть сказати: «СВО (як вони називають війну) досягає своєї мети, тому що певна частина людей в Україні хоче перемовин; натомість ті недобитки неонацистів ще противляться». Це дуже гарно вписується в загальну картину. Зокрема, для американського суспільства і для Трампа, який каже, що треба перестати давати Україні зброю. Також і для інших країн, які не підтримують Україну; які, мабуть, зв’язані різноманітним компроматом ще спецслужб радянського союзу і змушені говорити те, що їм кажуть. Тому ми насправді маємо справу з дуже великим монстром, мета й методика якого — вишукувати компромат, ділити, впроваджувати ворожнечу, маніпулювати людьми й таким чином добиватися свого.

Отож, дорогі брати й сестри, люди доброї волі, звернімо увагу на те, щоб між нами не почалася ненависть, щоб не було звинувачень. Особливо не піддаватися, коли казатимуть: «Ви, католики; ваш Папа» тощо. Ми, католики, — громадяни України, ми любимо цю країну, ми воюємо за неї, ми робимо все для неї; ми — сім’я. І тому нас хочуть поділити, посіяти ворожнечу й закинути зерна, щоби в Україні почали обговорювати спочатку питання переговорів, а потім капітуляції. Немає таких настроїв. Це брехня. Ми — суспільство, «обпечене» війною; ми все розуміємо і стоїмо дуже твердо на цій позиції. Просимо Бога про допомогу, тому що бачимо: всі «великі» цього світу, м’яко кажучи, здалися. Наша надія — на Господа й ми робимо все, що від нас залежить: донатимо, підтримуємо наших військових, молимося, постимо і зберігаємо єдність і твердість у захисті нашої Батьківщини. Це наш святий обов’язок — захищати Батьківщину, захищати людей, дітей, жінок і робити це з великою гідністю, відвагою і жертовністю. А все решта потім повкладається.

Також хочу принагідно все ж таки подякувати Папі за те, що він молиться за Україну. Дехто каже: «Краще б він не молився». Натомість коли Папа згадує в середу й неділю про Україну, то про неї знову чують. Якби Папа про нас не згадував, то в ефірі Україна би згасла. По телебаченню її дедалі рідше показують, а в деяких країнах і взагалі не показують. Тому Папа є великим адвокатом України. Хоча через деякі моменти чи впливи, нерозуміння, через свою спонтанність він стає чудовим інструментом маніпулятивних сил, які, ставлячи йому запитання, просто проштовхують свої ідеї. На мою думку, найголовнішим у цьому інтерв’ю було формулювання запитання, що в Україні є люди, сили, які хочуть капітулювати, а хтось там не хоче піддатися, бо не бажає визнати перевагу сильнішого. А все решта — тільки оболонка, щоби проштовхнути цю ідею.

Нехай Бог нас благословить, нехай береже. Молимося й ідемо далі. Просимо Господа, Архангела Михаїла про захист, опіку і допомогу.  

Нагадаємо, що Папа Франциск в інтерв’ю швейцарському телерадіоканалу RSI закликав до перемовин з агресором у війні, яку розв’язала росія в Україні.

Керівник пресслужби Ватикану Маттео Бруні пояснив, що своїми словами щодо України Папа Римський Франциск мав намір «закликати до припинення вогню та відновити сміливість переговорів», але не мав на увазі капітуляцію.

Президент України Зеленський також прокоментував слова понтифіка.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій оприлюднила заяву щодо слів Папи.

Голова МЗС наголосив, що «Україна не підійматиме інших прапорів».

Єпископи Постійного Синоду УГКЦ також виступили із заявою стосовно слів Папи, що українці не можуть припинити захищатися, тому що капітуляція означає їхню смерть.

Андрій Юраш, Надзвичайний і Повноважний посл України при Святому Престолі в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що Папа пропонує моделі миру в неприйнятних для України формах.

CREDO

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.