11 травня 2024 року у Всеукраїнському санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію в Бердичеві, у день, коли мало проводитися паломництво військових і ветеранів, відбуласямолитва за Україну, за її захисників та ветеранів.
Головним організатором паломництва є єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії. Цього року з питань безпеки було вирішено зробити молитву за захисників та ветеранів у вузькому колі.
«Ми зібралися у національному санктуарії, щоб молитися, щоб молитися за наших військових та ветеранів. Друга субота травня – це день паломництва захисників України до Бердичівського санктуарію. Чому саме тут? Тому що, Марія є тим знаком Божої перемоги, через яку Він прийшов і яка, співпрацюючи з Ним, спричинилася до того, що ми маємо спасіння і Господь переміг диявола, смерть і відкрив нам дорогу до неба. Тому дорога віри – це дорога боротьби, це дорога, коли потрібно приймати рішення, а також дорога віри – це тоді, коли я обираю те, що подобається Богу, коли я обираю Божу стратегію і Божу мету, дозволяю їй діяти в моєму житті. Тому, кожний з нас, як християнин, є воїном, який веде цю боротьбу, а ті, котрі в особливий спосіб захищають нашу Батьківщину, особливо сьогодні, то вони потребують цієї великої підтримки, Божої опіки, Божого захисту».
На початку відбулася молитва Розарію, а центральним пунктом стала Свята Меса. Її очолив єпископ Павло Гончарук у співслужінні з отцем Віктором Вонсовичем, який був у полоні, а нині продовжує своє служіння у Харківсько-Запорізькій дієцезії. З ними теж співслужили брати босі кармеліти, господарі санктуарію – хранитель отець Віталій Козак OCD та отець Павло Бембен OCD.
У проповіді єпископ закликав бути об’єднаним з Богом в серці. «Ключ до серця – це найскладніший ключ. Ісус Христос – є ключем до серця Бога». Кожний з нас покликаний, щоб допустити Його в своє серце, щоб ці серця поєдналися. Це не можна зробити примусом, чи на рівні якоїсь теорії, механіки. Це є мова сердець, мова осіб. І ми є запрошенні до цієї мови, спільноти, спільності. Досить важко це зрозуміти розумом, а можна сказати, що і неможливо. Це можна лише досвідчити та пережити, але серце без любові, серце без Бога, воно є порожнім, небезпечним та нещасливим. Воно завжди незадоволене, агресивне і не людське. Таким прикладом є ця війна. Причина цієї війни в серці людини. І ми просимо Бога, щоб Господь врятував нас, наших військових, наш народ, щоб війна не зруйнувала нас, і також, щоб не знищила нас духовно. Єдиним захистом, який допомагає зберегти себе, це є серце, яке поєднане з Христом».
Завершилася молитва благальною піснею «Мати Милосердя, заступайся за нас».
Максим Железницький
РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА в УКРАЇНІ