Орден Братів Менших OFM

Францисканці – католицький жебрачий Орден. Офіційна його назва Орден Братів Менших.

Орден Братів Менших (OFM – Ordo Fratrum Minorum). Заснований св. Франциском з Асізі в Італії в 1209 і затверджений буллою „Solet annuere” 29 листопада 1223 року Папою Гонорієм ІІІ. Незабаром Францисканський Орден набув поширення і в інших країнах Західної Європи.

Статутна вимога бідності відносилася у францисканців не тільки до членів Ордена, але і до Ордена в цілому. Францисканці жили не в закритих монастирях, а між людьми, мандрували, проповідували на мові простого народу бідність і аскетизм, займалися добродійністю. Це сприяло їх популярності і притоці пожертвувань.

Виникнувши на противагу тогочасної церкви з її багатством і розкішшю, Орден з часом перетворився на надійне знаряддя захисту і відбудови Церкви: францисканці вели боротьбу проти єресі. У 1256 вони отримали право викладання в університетах.

Францисканці займалися також місіонерською діяльністю. У XVI-XVIII століттях вони були вигнані з деяких країн.

В даний час є одним з впливових католицьких Орденів. У його веденні знаходиться ряд вищих учбових закладів, зокрема університетів, місіонерські і благодійні організації, і інше.

На чолі Ордену є Генерал (Генеральний міністр), що обирається на 6 років. Орден ділиться на Провінції, на чолі яких є Провінціали (Провінціальні міністри), що обираються також на 6 років. Помічниками для їх є Віце-провінціали, що обираються на 3 роки.

Провінція ділиться на Чернечі доми (монастирі), що складаються зі спільноти братів, на чолі яких є Гвардіани (Настоятелі), що обираються на 3 роки. Чернечу спільноту творять Брати, котрим повірені різні обов’язки в Домах та Парафіях реалізуючи францисканську харизму у світі.

В Ордені Св. Франциска з Асізі існує і жіночий францисканський Орден (Сестри Клариси), а також Францисканський Орден Світських, для братів та сестер, котрі живуть у світі, у своїх сім’ях.

Гілками Ордену Братів Менших є:

– Орден Братів Менших Конвентуальних (OFMConv – Ordo Fratrum Minorum Conventualium), котрий почав так називатися і набирати свою структуру після того, як ті ж самі Брати Менші почали переходити з околиць міст у міста, будуючи при цьому Конвенти. Розпочався цей процес ще за життя Франциска. Натомість офіційна дата повстання Ордену зі своїм Генеральним Міністром є рік 1517.

– Орден Менших Братів Капуцинів (OFMCap – Ordo Fratrum Minorum Capuccinorum), котрий почав своє існування у 1525 році, коли троє італійських Братів Менших об’єдналися в одному прагненні докладніше наслідувати св. Франциска і його перших товаришів. Повстання нового Ордену мав свій початок у тому часі, коли в Католицькій Церкві назрівали різні реформи. Це вплинуло також і на Орден Братів Менших, в котрому, окрім декількох інших, появилися два основних напрямки: Брати Менші обсерванти і Брати Менші реформати.

З того часу у поточній мові, щоб розрізнити Братів Менших (францисканців) з часом почали називати: обсерванти, реформати, конвентуальні, капуцини. У Польщі в Кракові, від назви францисканського дому і костелу під опікою св. Бернардина, який започаткував у 1454 році св. Іван Капістран, пішла також назва бернардини, яка увійшла в назву обсерванської Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

В такий спосіб повстало велике францисканське дерево, францисканська родина зі своїми плодами: науковцями, блаженними та святими.

4 жовтня 1897 року на урочистість св. Франциска з Асізі, папа Леон ХІІІ оголосив конституцію „Felicitate quadam”, якою поєднав 4 групи францисканців: братів з обсерванським уставом (обсервантів, босих, бернардинів) з братами реформатами, алькантаринами та реколектами, скасовуючи цим самим ці назви з наказом вживати тільки одну для єдності в Ордені – Брати Менші.

5 жовтня 1897 року в Генеральній Курії Ордену кардинал Серафим Ванутеллі оголосив цю конституцію та унію в Ордені Братів Менших, і представив новий уряд Ордену номінований Папою римським.

На українську землю перший францисканець, брат менший, прибув в 1245 році, з місією від папи призупинити татарську навалу, які зайняли майже цілу Азію та рушили на Європу.

Різна доля братів францисканців чекала на цій землі: татарські напади та пограбування, козацькі війни, касата монастирів російською імперією, але найбільшою трагедією для Ордену та Церкви в Україні, і всього українського народу була тоталітарна система комуністичної влади, зі своєю ідеологією та голодомором, з якої залишився тільки один францисканець Мартиніан Войцєх Дажицький OFM, місіонер Римсько-Католицької Церкви, відновитель францисканського Ордену в Україні та отець духовний Провінції.

Першим кроком після повалення атеїстичного режиму було відновлення церковних структур і у 1993 році утворення Кустодії св. Архангела Михаїла в Україні. Великі зусилля до її повстання приклали Брати францисканці з польської Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Кракові.

Наступним великим кроком було 17 червня 2004 року проголошення нової наймолодшої в Ордені францисканської Провінції в Україні з центром у Житомирі.

На території Харківсько-Запорізької дієцезії діє францисканський монастир при парафії Матері Божої Фатимської в м.Конотоп Сумської обл.

За матеріалами:https://ofm.org.ua/https://ofm.org.ua/