Скульптура Пресвятої Діви Марії стала реліквією римсько-католицького катедрального собору Успіння Богородиці в Харкові. Вона виконана з блакитного мармуру італійським майстром у XIX столітті і до остаточного закриття храму в радянські часи прикрашала центральний вівтар. Наприкінці 50-х рр. минулого століття скульптура була знайдена в закинутому склепі закритої частини цвинтаря, що по вул. Пушкінській (зараз тут розташований Молодіжний парк), студентами художнього інституту, котрі робили там замальовки надгробних пам’ятників. Студенти перенесли скульптуру в інститут (зараз Державна Академія дизайну і мистецтв). Завдяки старанням його директора, фронтовика Михайла Олександровича Шапошникова, скульптура Богородиці була збережена. Вона кочувала інститутом, поки не знайшла своє місце в музеї, де простояла 15 років.
15 вересня 1999 року, на свято Скорботної Божої Матері, після 50-річних поневірянь, скульптура повернулася до храму Успіння Богородиці. Діва Марія стоїть на земній кулі, попираючи ногами змія, який уособлює диявола (див. Бут 3,15), а під Її ногами – місяць (див. Одкр 12,1). Вона заступається за весь світ.
Християни-католики вшановують Матір Спасителя, і, наслідуючи апостола Йоана, виконують завіт розп’ятого Христа: «Ісус мовить до матері: Жінко, ось син твій. А тоді й до учня мовить: “Ось матір твоя”. І від тієї хвилі учень узяв її до себе». (Йн 19,26-27).
