Товариство Христа для Закордонної Полонії, Товариство Христа (лат. Societas Christi pro Emigrantibus Polonis, SChr) – назва чернечого згромадження католицьких священників у Польщі, які надають духовну допомогу і підтримку полякам, які з тих чи інших причин змушені були покинути Батьківщину. Члени конгрегації живуть згідно девізу: «Нехай Христос сформується у вашому серці».
Історія згромадження
В результаті поділу Польщі в 18 – 19 століттях, поляки виявилися в межах різних держав, всередині яких вони могли вільно мігрувати. Умови життя в Польщі часто примушували їх до пошуку заробітків за кордоном, тому, коли в 1918 році знову утворилося польська держава, багато поляків виявилися далеко за її межами – в обох Америках, в Австралії, в СРСР і в країнах Європи.
Глава Католицької Церкви в Польщі, кардинал Август Хлонд, стурбований духовним станом поляків-емігрантів, в 1929 році, будучи в Римі на аудієнції у Папи Римського Пія XI, попросив у нього благословення для створення особливої чернечого згромадження священників для роботи з польськими емігрантами. Римський папа Пій XI дав назву для нової ордена: «Societas Christi pro Emigrantibus».
10 червня 1931 кардинал Хлонд отримав від Конгрегації Чернечих Орденів в Польщі дозвіл для заснування згромадження. У вересні 1932 року в Потуліцах були організовані реколекції, в яких взяли участь 37 кандидатів у священники. Першим настоятелем конгрегації став о. Ігнатій Посадзи, який довгий час залишався єдиним священником ордену. Члени конгрегації видавали газети для польських емігрантів. Були відкриті нові будинки ордену в Познані і в інших польських містах. Кандидати навчалися в духовних семінаріях Познані, Гнезно і Римі. У 1939 році орден складався з 300 членів, серед них було 20 священиків. Була розпочата робота з поляками в Англії, Франції, Естонії та в Італії. C початком Другої світової війни діяльність згромадження сповільнилася.
В окупованій Польщі 43 семінаристам вдалося закінчити семінарію і отримати Таїнство Священства. Члени Товариства Христа працювали в найбільш важких місцях, навіть у таборах для засланців. Багато з них спеціально потрапляли в такі табори, щоб бути з людьми там, куди німецько-фашистські загарбники відвезли їх на каторжні роботи. 38 священників з Товариства Христа було в фашистських таборах і в’язницях, з них 25 священників загинуло. Після звільнення концтаборів військами антигітлерівської коаліції частина священників повернулася до Польщі, а частина залишилася разом з тими, хто побоявся повертатися в країну, де вже встановлювали комуністичний режим. Після війни Товариству Христа повернули всього два відібраних будинки – в Познані та в Пущиково. Познанський будинок став головним центром життя Товариства Христа.
Після війни значна частина Польщі залишилася в межах СРСР, а натомість до Польщі приєднали західні землі, куди переселяли репатріантів з радянської Литви, Білорусі та України. Їм теж необхідна була духовна допомога, і тому Товариство Христа зайнялося роботою на західних територіях Польщі. У 1948 році помер кардинал Хлонд. У 1950 Товариство Христа перейшло у безпосереднє підпорядкування Римського Папи. У 1968 році помер перший настоятель ордену, о. Ігнатій Посадзи.
Сучасний стан
За даними на 2014 рік конгрегація складається з 475 членів, з яких 398 священиків. Товариство має свої провінції в Австралії, Новій Зеландії, Ісландії, Великобританії, ПАР, Бразилії, Аргентині, Уругваї, США, Канаді, Німеччині, Голландії, Італії, Польщі, Франції.
Товариство Христа видає молодіжний католицький журнал «Любіть один одного», що видається на десяти європейських мовах і поширюється в католицьких парафіях колишнього СРСР, а також журнал «Свята меса».
На території України оо.-христосівці працюють в парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині, в парафії св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії в Миколаєві, парафії св.Йосифа в Донецьку.
Корисні посилання:
https://www.facebook.com/chrystusowcy.ua/