Домашня Церква — це родинна гілка Руху Світло-Життя. До неї може належати кожне подружжя, незалежно від віку. Перебуваючи у цьому Русі, подружжя відкриває красу своєї сім’ї і разом (чоловік і дружина) «крокує до вічного життя».

 “Подружня присяга, завдяки якій чоловік і дружина творять між собою спільноту цілого життя, яка за своєю природою скерована на благо подругів та народження й виховання потомства, – між охрещеними стала завдяки Христу Господу піднесена до гідності таїнства”.
 

Отець Франциск Бляхніцький, засновник Домашньої Церкви, сімейної гілки Руху Світло-Життя, говорячи про таїнство подружжя, звертав увагу, що видимим знаком тут є відносини поміж парою, яка дає подружню присягу. Однак відносини між чоловіком та жінкою не звільнені від зла, яке заторкує людину як іззовні, так і зсередини. Цей безлад, що виникає з гріха, перекрутив взаємну єдність (комунію) чоловіка й жінки, яка від початку була даром Творця. “У таїнстві подружжя Бог робить себе гарантом і зобов’язується здійснити те, що виражають сакраментальні знаки і що в них здійснюється, а саме – творення єдності з двох різних осіб”. Домашня Церква Руху Світло-Життя допомагає сакраментальним подружжям черпати з благодаті й сили таїнства подружжя, вчить, як цим таїнством жити і відправляти (целебрувати) його упродовж цілого життя. Вона поєднує в собі харизми Руху Святло-Життя та міжнарожного руху католицьких подружжів Equipes Notre-Dame, в якого перейняла ідеал подружньої духовності, тобто прагнення до Бога в єдності з чоловіком (дружиною).

Подружня духовність, пропонована в рамках Домашньої Церкви, реалізується шляхом прийняття формаційних елементів, які звуться зобов’язаннями – дарами. Ними є:
– щоденна особиста молитва, поєднана з читанням Святого Письма,
– регулярні зустрічі зі словом Божим,
– щоденна подружня молитва як спільне ставання перед Богом,
– щоденна молитва родини як спільноти, зануреної в Богові,
– щомісячний подружній діалог і правило життя, що з нього виникає (систематична праця над собою),
– участь у щомісячних формаційних зустрічах кола (група з 4-7 подружжів),
– участь принаймні раз на рік у формаційних реколекціях.

Все це не є метою самою в собі, а лиш засобом досягнення мети. Виконання цього відбувається в родинах завдяки щоденному спільному зусиллю подружжя, яке розпочинає і виконує окремі зобов’язання, та завдяки взаємній допомозі подружжів кола, в прагненні до Христа (ідеал малої групи як середовища, обов’язкового для зростання віри). Подружжя, що належать до Домашньої Церкви, покликані до служіння на благо власної родини, служіння, сприйнятого як будування спільноти віри, надії та любові. Спільноти, в якій панує усвідомлення, що всі її члени є дітьми Одного Бога й тому мають свою неповторність і гідність, без огляду на вік та ступінь розвитку. Усвідомлення цього робить людей здатними до великодушної позиції служіння на благо родини та її окремих членів, а також прийняття дару служіння від інших. Тоді сімейна спільнота стає великим шансом для всебічного розвитку людини – її зростання в Богові, пізнавання правди про саму себе, навчення любові.

Перелічені вище формаційні елементи-зобов’язання вчать подружжя виконувати у своїй родині функції священицькі, вчительські й царські, про які йдеться в документах Церкви. Тут варто зазначити, що чим раніше (йдеться про подружній стаж і вік дітей) подружжя ступить на шлях формації Домашньої Церкви, тим легше йому виконувати служіння на благо родини. Малі діти, виховувані у кліматі свідомої християнської спільноти, природнім чином зростають у вірі, вчаться Бога через спільну родинну молитву, потім – читання слова Божого, своєрідні біблійні кола в сім’ї, молитву Літургії Годин. Змога ставити питання, пов’язані з вірою, нарівні з питаннями з інших сфер життя, відчуття прийняття (акцептації) та любові, усвідомлення любові Живого Бога – це чудовий “тил” сили й рівноваги для дитини, коли вона починає входити в час дорослішання та відкривання власного життєвого шляху. Самі ж подружжя мають великий шанс для будування любові здорової, вільної від глибоких ран, яка підтримує партнера в його дозріванні на людській та духовній площинах. Вони “покликатимуться на силу таїнства, яка дозволяє кожному з них увійти в труднощі, викликані близькістю іншого”.