Харківсько-Запорізька дієцезія
Римо-католицької Церкви

Домашня Блог Сторінка 35

Відпуст Божого Милосердя в приході Божого Милосердя і св. Шарбеля

0

Відпуст Божого Милосердя в приході Божого Милосердя і св. Шарбеля в харківському мікрорайоні Східному (недалеко від Роганського житлового масиву).
На урочистості прибули парафіяни з Харківського деканату, священики і сестри. Свято розпочалося з молитви на вервиці до Божого Милосердя.
Урочисту Святу Месу очолив о. Войцех Стацевич з кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії. Йому співслужили настоятель парафії Божого Милосердя і св. Шарбеля о. Михайло Мірошник, настоятель парафії Святого Сімейства харківський декан о. Леонід Ткачук MIC, настоятель парафії св. Вікентія де Поля о. Ян Мартінчік СМ, настоятель приходу Матері Божої Скапулярія і св. Рафаїла Каліновського о. Маріуш Возняк ОР і перший післявоєнний настоятель храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Харкові о. Юрій Зімінський MIC.
Неділя Божого Милосердя, Свято Божого Милосердя – в Католицькій Церкві свято, що відзначається в Другу Великодню неділю в честь Божого Милосердя (1‑у неділю після Пасхи), встановлене у 2000 році святим Йоанном Павлом II.

Францисканська Школа духовності

0

4 квітня 2018 р. у харківському кафедральному соборі Пресвятої Діви Марії почалися зайняття у Францисканської Школі духовності. Школа відкрила двері членів Францисканського Ордену Світських та всіх, хто цікавиться святим Франциском з Ассізі.

В програмі:
Писемна спадщина св. Франциска та св. Клари
Устав ФранцисканськогоОрдену Світських
Викладач – о. Вєслав Блок OFM Cap, Папський Університет «Antonianum», м. Рим.
Зайняття у школі продовжаться до 8 квітня 2018 р. включно.

Про Францисканську Школу духовності

 

Хрест, котрий буде встановлений як 15 стояння Хресної Дороги

0

У понеділок, 2 квітня 2018 року, у парафії кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії в Харкові на молитву приїхали паломники, який несуть Хрест, котрий буде встановлений як 15 стояння Хресної Дороги, який проходить із Заходу на Схід України. Намір ії об’єднати всі християнські конфесії України та молитва до Ісуса за мир в Україні. Серед паломників є: католики обох обрядів та православні, які зустрічають їх біля Стоянь по цілий Україні.
На молитві були присутні: ординарій Харківсько-Запорізький єпископ Станіслав Широкорадюк, єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан РКЦ КП, о. Іван (УГКЦ, м. Стрий).

Урочиста Пасхальна Свята Меса у кафедральному соборі Успіння Пріснодіви Марії

0

1 квітня 2018 р., у Великдень, у кафедральному соборі Успіння Пріснодіви Марії владика Станіслав Широкорадюк очолив урочисту Пасхальну Святу Месу. За вівтарем також предстояли владика Василій (Тучапець), екзарх Харківській Української греко-католицької Церкви, отець Юрій Зімінський МІС, перший післявоєнний настоятель парафії Успіння Пріснодіви Марії, та її нинішній настоятель о. Григорій Семенков. Пасхальну радість з харківськими католиками розділив архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ владика Ігор (Ісіченко).

Під час проповіді владика Станіслав, цитуючи папу Франциска, заохотив вірних дбати про «екологію» своєї душі, від якої залежить екологія в Україні в прямому значенні та «екологія» у суспільстві, хворому на корупцію на усіх рівнях та на порушення Господніх законів, за якими була створена людина та навколишній світ.

В кінці Меси гості привітали вірних з Великоднем. Владика Ігор побажав нести Христа Воскреслого у всі болючі проблеми сьогодення і перемагати. Владика Василій привітав всіх прихожан зі Світлим Христовим Воскресінням.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

0

Месу Навечір’я Пасхи увечері 31 березня 2018 року в харківському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії очолив владика Станіслав Широкорадюк.

На цю Месу були запрошені представники УПЦ КП на чолі з владикою Митрофаном.

Після закінчення богослужіння була освячена їжа до великоднього столу.

Літургія Навечір’я Пасхи – найтриваліше богослужіння літургійного року, але це не дивно. Протягом однієї літургії згадується не тільки перехід Христа від смерті до життя, але й уся історія створіння, об’явлення Бога вибраному народові та взаємин Бога і людей. В Євхаристії разом з хлібом і вином на вівтар приносять Агнця, щоб стати освяченої і зміненій Його життям.

Навечір’я Пасхи складається з чотирьох частин – Літургії світла, Літургії слова, Літургії хрещення та Літургії Євхаристії. Під час Літургії слова читаються дев’ять біблійних читань. Сім старозавітних читань покликані показати божественний задум щодо людства від моменту створення людини до пришестя Христа на Землю. Читання з Нового Завіту ілюструють події і значення Воскресіння Христа у ділі спасіння людей. Після старозавітних читань співається урочистий гімн Gloria, причому при виконанні гімну вперше з літургії Великого четверга звучить орган. З цього моменту богослужіння супроводжується звуками музичних інструментів. Перед євангельськими читаннями звучить урочисте «Алілуя».

Закінчується служба урочистим проголошенням «Христос воскрес», на що зібрані відповідають «Воістину воскрес». Потім звершується хресний хід навколо храму.

Літургія Страждань Господніх у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові

0

30 березня 2018 р. у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові були відправлені дві літургії Страстей Господніх: в’єтнамською та українською мовами.

У Страсну П’ятницю Церква згадує страждання і смерть Ісуса під час Літургії Страстей Господніх, коли читаються Страждання Господні за одним з Євангелій, знімають з хреста завісу, якою він був вкритий два тижні, та поклоняються йому. В цей день Свята Євхаристія не відправлється, а Святе Причастя приймають з освяченого у Великий Четвер. Після Літургії Страстей Господніх Святі Дари, вкриті прозорим покровом, переносять у Гроб Господній. Тут до Вігілії Пасхи вірні чувають у молитві.

Великий Четвер у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові

0

У Великий Четвер, 29 березня 2018 року в Харківському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії урочисту Святу Месу очолив ординарій Харківсько-Запорізький єпископ Станіслав Широкорадюк OFM

Є кілька літургійних обрядів, властивих Великому Четвергу. По-перше, це перенесення Пресвятих Дарів. Раніше не було дарохранительниць, тож Пресвяті Дари після кожної Меси зберігали в ризниці. У ХІІ столітті обряд ритуалізувався: відтепер в урочистій процесії Дари переносять або до ризниці, або на інший вівтар, визначений на repositorium (одне зі значень цього латинського слова – «гробниця» – прим. КМЦ). Уперше про repositorium згадано у тридентському Месалі (1570). Подальша практика влаштування Божого гробу з П’ятниці на Суботу буде розвитком процесії перенесення Пресвятих Дарів Великого Четверга.

По-друге, з Великим Четвергом пов’язане оголення вівтаря. До VI-VII століття обрус покривав вівтар лише під час Меси. Пізніше, у Середньовіччі, оголення вівтаря (лат. denudatio altaris) набуло символічного значення: це паралель до того, як Христа покидають найближчі, а кати роздягають Його, перш ніж розіп’яти.

Третій звичай – гасіння невгасимої лампади після винесення Пресвятих Дарів із дарохранительниці. Ще одна літургійна особливість – відмова від дзвонів та органної музики після «Gloria» у Великий Четвер: це символічне наслідування покори Христа в Його приниженні, аскеза для чуттів, у цьому випадку для слуху.

Обряд омивання ніг – особливість вечірньої Меси у Великий Четвер. Цей обряд походить від єврейського звичаю, поширеного в ті часи, коли ходили або в сандаліях, або босоніж. Відповідно, стопи бруднилися від дорожнього пилу, тож господар омивав ноги гостеві, коли той увіходив у дім. Згадаймо, як Ісус, перебуваючи з гостиною в одного фарисея, говорить йому: «Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям» (Лк. 7, 44). Звичай омивання ніг був поширений у чернечих спільнотах як вираз гостинності.

Як літургійний обряд омивання ніг уперше з’являється в Іспанії в VII столітті, а до Рима доходить лише в ХІ столітті. До 1955 року воно було зарезервоване для абатів і єпископів – тільки вони могли вмивати ноги своїм підлеглим. Сьогодні ж його можна здійснювати в кожній парафії – у такому разі це робить головний служитель Меси.

Темна утреня у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові

0

Темні утрені (від лат .: Tenebrae – пітьма, темрява) – метафоричне позначення трьох ранкових служб Літургії годин Пасхального Тридення: Великого Четверга, Страсної П’ятниці і Святої Суботи.

Темні утрені служаться в деяких церквах до наших днів, зокрема в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії в Харкові. Під час темної утрені встановлюється свічник з 15 свічками, і на вівтарі запалюють шість свічок. Під час обряду свічки поступово згасають (по одній після кожного псалма і співи). Остання не гаситься і залишається палаючої, це свічка Христа.

Темні утрені мають багату музичну традицію. Багато видатних композиторів писали літургійні твори для текстів, що виконуються вчасно цих богослужінь. З багатьох молитовних текстів, які входили до складу Темної утрені, особливою популярністю у професійних композиторів користувалися великі респонсорії (в цілому 27 гимнографических текстів, які обігравають новозавітні події), Miserere (51-й псалом), Benedictus (новозавітна Пісня Захарії) і старозавітні вірші з плачу пророка Єремії, так звані ламентації (лат. lamentationes букв. «плачі»). Серед композиторів, які писали багатоголосну музику на ці тексти (як правило, вибірково, а не на всі тексти відразу) Крістобаль де Моралес (1564), Франческо Кортечча (27 респонсоріев, Benedictus і Miserere; 1570), Томас Луїс де Вікторія (1572), Джованні П’єрлуїджі Палестрина (4 збірки, перша видана в 1588), Орландо Лассо (3 збірки, перша видана в 1585), Марк Антоніо Індженьері (1588), Лодовіко Віадана (1609), Карло Джезуальдо (27 респонсоріев, Benedictus і Miserere; 1611 ).

Меса освячення мира у Харкові

0

28 березня у Харківському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці владика Станіслав Широкорадюк у співслужінні із священиками Харківського, Полтавського і Сумського деканатів відправив Святу Літургію освячення мира. Зібрані навколо вівтаря пресвітери відновили свої обітниці, які вони приносили під час таїнства Священства. Під час проповіді ординарій Харківсько-Запорізький закликав вірних молитися за священиків про Божу благодать для них, щоб могли встояти перед усіма спокусами диявола.

Традиція освячення мира відома ще з VII століття, коли в титулярних церквах Рима, крім вечірньої Літургії про встановлення Євхаристії, відправляли ще й покутну Месу й Месу на посвячення олій; згодом вони об’єдналися в ту ранкову, яку ми знаємо зараз.
У літургії латинської Церкви освячують три олії: перед закінченням євхаристійної молитви святять єлей хворих для Таїнства Єлеопомазання, а після Причастя – єлей катехуменів для Хрещення й миро, яке використовують для Таїнства Священства. Єлеї містять тільки оливкову олію; миро ж складається з оливкової олії й бальзаму, який почали додавати у VI столітті. Колись використовували арабський бальзам, щоб надати миру особливого аромату, а тепер вживають бальзам без запаху.

 

Вербна неділя 25.03.2018 р.

0

Урочисту Святу Месу з нагоди святкування входу Господа Ісуса Христа в Єрусалим у харківському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії очолив Ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк.

Вербна неділя (лат. Dominica in Palmis de passione Domini) — неділя, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в’їзду Господа Ісуса в Єрусалим. Однак на слов’янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітінням верб, пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася.

День Вербної неділі нагадує християнам урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим, який знаменував собою безпосереднє наближення Його Страстей і смерті на хресті. Люди, які Його вітали, кидали на дорогу плащі та зелені галузки пальм, вигукуючи: «Осанна Синові Давида!». Урочистий в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим описаний у всіх Євангеліях. Цій події всі вони надають особливого значення. Літургія Вербної неділі також згадує як радісні моменти процесії з пальмами так і про Страсті Господні. Цим Церква підкреслює, що тріумф Христа і Його Жертва завжди нерозривно пов’язані.
Світлини