Єпископат України: богопосвячені особи – знак присутності Бога серед свого народу

0
63

Звернення Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні з нагоди свята Стрітення Господнього.

Улюблені ПОДРУЖЖЯ,

що є знаком любові Христа до Церкви!

Дорогі СІМ’Ї,

що вас Господь покликав являти світові образ Трійці!

Наймиліші ОСОБИ САМОТНІ,

що мужньо несете хрест щоденних випробувань!

Улюблені в Христі Брати і Сестри,

котрі носите таке шанобливе і водночас вимогливе звання – БОГОПОСВЯЧЕНІ

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

Целебруючи свято Стрітення Господнього – день, коли Марія і Йосиф принесли Дитя Ісуса до храму, щоб цілковито присвятити Його Отцю. У цій біблійній події ми відкриваємо дуже важливу істину – у найглибшому значенні цього слова Ісус є першим богопосвяченим. Його життя зосереджене «у справах Отця», а Його пожива – чинити волю Того, хто послав Його (пор. Йн 4, 34).Поруч із богопосвяченим Сином ми можемо побачити Його богопосвячених батьків: Марію, Його матір, і Йосифа, який, хоч і не був біологічним батьком Ісуса, однак по-справжньому реалізував місію земного батьківства щодо Божого Сина.

З рук Йосифа і Марії Дитя Ісус у свої обійми приймає старець Симеон і вмолитві вигукує: «Нині відпускаєш свого слугу, Владико, згідно зі своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє спасіння…» (Лк 2, 29-30). Іншими словами Симеон говорить: «Я вже можу спокійно померти. Моє життя осягнуло свою мету, я зустрів Христа!» Ось біблійна ікона посвяти Богу: богопосвячені батьки ввіряють своє Дитя Богу, щоб інші могли Його зустріти і щоб їхнє життя сповнилося сенсом.

В історії Церкви багато подружь наслідувало приклад Пресвятої Діви Марії і Святого Йосифа, присвячуючи своїх дітей Богу. Вони часто чинили це за допомогою прекрасних символічних актів, як наприклад, блаженна Алетта, матір св. Бернарда з Клерво, яка після народження свого сина ще того самого дня принесла його до найближчого храму і поклала на вівтарі. Цей акт належить до прекрасної бенедиктинської традиції (oblatio), яку Бенедикт з Нурсії описав у чернечому статуті: батьки приносили своїх дітей, клали їх на вівтарі, завиваючи руку у вівтарний обрус. Такими діями вони виявлялиглибоке переконання: Те, чого прагне Бог, є найкращим для нашої дитини! Лише Бог є джерелом щастя! Тільки Він може наситити людське серце! У їхньому житті реалізувалося слово з Книги Сираха: «Хто Господеві слухняний – матір свою заспокоїть» (Сир 3, 6).

Сьогодні ми багато чуємо про кризу покликань до богопосвяченого життя. У монастирях усе менше братів і сестер, які обирають шлях євангельських рад. Ми можемо називати багато факторів і причин такого стану, однак усі вони приведуть до кризи подружжя і родини. Наші монастирі якоюсь міроювіддзеркалюють наші родини. Адже саме з родинної молитви, з родинного читання Божого Слова, спільної участі в Євхаристії, частої Сповіді народжується покликання. У пророчий спосіб застерігав нас св. Йоан Павло ІІ у синодальному посланні Vita consecrata: «Якщо батьки не живуть євангельськими цінностями, важко очікувати, що молода людина почує голос покликання, зрозуміє необхідність зречень, які вона має принести, оцінить красу мети, яку вона має досягти. Адже саме в сім’ї молоді люди отримують перший досвід євангельських цінностей, досвід любові, яка приносить себе в жертву Богові та іншим людям» (VC 107).

Сьогодні ми, Єпископи Католицької Церкви, керуємо палкий заклик до наших родин:

Не бійтеся молитися про дар покликання для своїх дітей! Божа воля – це найкраще, з чим вони можуть зіткнутися у своєму житті! Плекайте ті шляхетні прагнення, які Бог пробудив у їхніх серцях. Святий Джованні Боско повчав: «Коли батьки віддають дитину на служіння Богу, тоді сам Господь займе її місце в родині».

І насамперед йдіть шляхом зрілої віри, щодня збирайтеся на вечірній молитві, на читанні Божого Слова, на недільній Євхаристії. Найкраща духовна інвестиція вашого життя – передати дітям віру!

Звертаємося до вас, богопосвячені Брати і Сестри! Передусім дякуємо Богові за те, що ви є! Ваше покликання і місія неймовірно важливі. Своїм життям ви покликані невпинно нагадувати, що кожен християнин має бути БОГОПОСВЯЧЕНИЙ! Богопосвяченою має бути матір, яка вранці готує сніданок своїм дітям, богопосвячним має бути тато, який працює, щобутримати сім’ю, богопосвяченими мають бути діти, наслідуючи послухом смирення Христа, богопосвяченими мають бути дідусь і бабуся, які діляться життєвим досвідом з молодшим поколінням, богопосвяченими мають бути особи самотні, вдівці, вдовиці, усі, що вибрали те чи інше життєве покликання. Отже богопосвяченим має бути кожен, згідно зі словами Апостола: «Ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає. Якщо живемо, – для Господа живемо; якщо вмираємо, – для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, – ми є Господні!» (Рим 14, 7-8).

Як чудово бачити сестру чи брата, що у чернечому вбранні поспішає до своїх щоденних обов’язків. Серед багатьох випробувань, з якими сьогодні стикається Церква, з якими стикається Україна, – це знак присутності Бога серед свого народу, Бога, який поспішає потішити своїх дітей.

Що більше мотивує до молитви, як не вигляд богопосвяченої особи, яка утиші перебирає зернята Святого Розарію? Що більше мотивує до читання Біблії, як не вигляд брата, зануреного в це читання? Що більше оживляє любов до Церкви, як не вигляд сестри-захристиянки, яка з материнською любов’ю і турботою готує вівтар до Євхаристії?

Тому маємо до вас, любі Брати і Сестри, лише одне прохання: Будьте вірні! Будьте вірні щоденній молитві, щоденним роздумам, своєму чернечому одягу! Будьте вірні життю у спільноті, чернечим обітам, і врешті-решт, будьте вірні Католицькій Церкві.

Нехай Свята Родина, в центрі якої є ХРИСТОС, буде взірцем для ваших чернечих родин, де в іншому браті, в іншій сестрі ми розпізнаємо Христа!

Нехай Ваше служіння, боротьбу і посвяту благословить Всемогутній Бог: Отець, і Син і Святий Дух!

Взято з РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА в УКРАЇНІ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.