Священство – влада і служіння

0
114

Логіка цього світу проти логіки Бога

Багатьом із нас ідеї влади і служіння можуть здаватися суперечливими. У логіці цього світу влада пов’язана з пануванням і комфортним життям, а не з думкою про інших. Той, хто прагне панувати, хоче мати контроль над якомога більшою кількістю людей — і таким чином реалізувати свої амбіції. Вплив, авторитет і влада в цьому світі спрямовані радше на накопичення багатства, ніж на те, щоб думати про нужденних, а служити їм і поготів.

Проте Бог має зовсім інше розуміння влади та служіння. Він, Господь усесвіту, послав Свого Сина в цей світ стати одним із нас і нашим слугою. Адже справді, Він прийшов служити, а не щоб Йому служили. Доказом цього стало все Його життя, а насамперед — страждання і смерть на хресті.

Сам Бог прийняв образ слуги. Він повністю усвідомив Свою силу, коли помер на хресті, висміяний і покинутий. Таке саможертовне служіння жодним чином не зменшувало Його божественної сили, а скоріше по-особливому підкреслювало її. Самопожертвою і воскресінням Христос показав, що Він є Господом життя і смерті.

Передання влади

Напередодні своїх страстей і смерті Христос установив таїнство Євхаристії, щоб люди могли брати участь у Його жертві аж до кінця світу. У кожній Месі — як і в тій вечері, що відбулась у горниці, — присутні Страждання, Смерть і Воскресіння. Бажаючи, щоб ми також могли брати участь у найбільшому акті служіння, Бог установив священство. Без священника неможливо звершити жертву Святої Меси.

Установлення священства — це передання влади, пов’язаної зі служінням. Апостоли отримали владу не політичну, а духовну. Спосіб життя й священство, отже, мусять відповідати духові жертви хреста, духові служіння. Жестом, який підкреслював це, було обмивання ніг учням — апостолам, які стали першими священиками.

Плоді хресної жертви і воскресіння — це можливість отримати прощення гріхів. Христос, який мав силу перемогти гріх, також має силу його прощати. І Він поділився цією владою з апостолами. У день воскресіння, прийшовши до горниці, він сказав учням: «Кому гріхи простите, тому простяться, а на кому залишите, залишаться». Священник отримав владу відпускати гріхи, щоб служити грішній людині, яка просить про Боже милосердя.

Героїзм і зловживання

У двохтисячолітній історії Церкви є багато прикладів людей, які героїчно вершили свою священицьку владу. Усі апостоли, крім Йоана, віддали життя за Христа. Епоха Отців Церкви залишила по собі прекрасні свідчення любові до Господа, присутнього в Євхаристії й у священстві. Навіть у часи найбільших криз Церква мала таких людей, як святий Домінік, святий Філіп Нері або святий Ігнатій Лойола, які робили все, щоб якомога більше людей навернути до Бога. Дуже ймовірно, що кожен із нас зустрічав священників, які серйозно ставляться до свого покликання і готові на великі жертви. Завдяки їхньому служінню Бог обсипав людство багатьма благодатями.

На жаль, люди грішні, тому і в минулому, і сьогодні є священники, які негідно використовують свою владу. Кривда від їхніх учинків велика, бо ж навіть найменший гріх священника впливає на тих, кому священник служить. А з другого боку, вороги Церкви використовують переступи її людей, щоб викликати огиду до всього, що стосується священницького служіння. Так злий дух хоче обмежити доступ людей до благодатей, які можна отримати під час Святої Меси, та до відпущення гріхів.

Наша відповідальність

Вершити священицьку владу в дусі служіння — це непросте завдання, пов’язане з великою відповідальністю. Священник відповідає за довірених йому вірян, але віряни також відповідають за нього. Певним чином кожен із нас впливає на тих, хто покликаний до священства.

То чого найбільше потребують священники від вірян? Молитви, без сумніву. Хоча це молитва на підтримку конкретного священика, вона впливає на всю спільноту. Молитва за священнослужителів також потрібна нам самим: що більше благодатей ми будемо просити для наших пастирів, то краще душпастирство матимемо на парафіях. І це також впливає на наше спасіння.

Є багато способів молитися за священиків. Беручи участь у Святій Месі, ви можете приступити до Причастя в намірі конкретного священика. Популярна форма підтримки священників — молитва «маргаритки», коли хтось протягом усього життя молиться за певного священика в один день тижня. У Харківсько-Запорізькій дієцезії триває акція духовної підтримки священиків. Та навіть не долучаючись до більших акцій, ви можете як завгодно молитися за даного священника або за священників узагалі, підкріплюючи цю молитву постом і жертвою.

о.Матеуш Годек

Взято з Verbum

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.