Згідно зі звичаєм, іменини Папи, які відзначаються в день його Небесного покровителя, обраного в момент Хрещення, є вихідним днем у Ватикані. Напередодні цьогорічного відзначення кореспондент «L’Osservatore Romano» разом з делегацією духовенства з Єрусалиму побував на батьківщині святого Юрія, звідки привіз побажання для Святішого Отця.
Про це пише Vatican News.
Церква 23 квітня вшановує пам’ять святого мученика Юрія. Цього дня свої іменини відзначає Папа Франциск – Хорхе Маріо Берґольйо. «Хорхе» – саме так це ім’я звучить іспанською мовою. Згідно зі звичаєм, у Ватикані це вихідний день.
Кілька днів тому кореспондент ватиканського часопису «L’Osservatore Romano» у Єрусалимі, разом із представниками римо-католицьких структур Святої Землі, здійснив прощу до містечка Лод, розташованого півдороги між Єрусалимом та Тель-Авівом. Воно відповідає стародавньому місту Лідді, де згідно з Діяннями Апостолів святий Петро зцілив паралітика. Але також це місто відоме тим, що згідно з переданням тут жив і, правдоподібно, помер святий Юрій. Візит до греко-православного монастиря, спорудженого на місці, де був дім святого й де є його могила, став нагодою помолитися за Папу з нагоди його іменин.
У храмі гостей зустрів архімандрит Маркеллос, який також є парохом невеликої православної громади, що складається переважно з мігрантів. «Перекази свідчать, що святий Юрій народився в Каппадокії, на батьківщині свого батька, але його мати Полікронія була родом з Лідди, і саме тут мешкала родина. Відомості про життя святого Юрія, який жив за кілька десятиліть до Костянтина, досить непевні. Але в крипті церкви знаходиться саркофаг з його тілом, який востаннє відкривали близько двох століть тому», – розповів настоятель, додаючи:
«Враховуючи популярність, якою користується святий Юрій у всьому світі (він є покровителем десятків країн, в тому числі, як відомо, Англії), це місце також заслуговує на те, щоб його мистецька краса була включена в маршрути численних паломників, які приїжджають у Святу Землю. Усвідомлення того, що Святіший Отець спочатку носив його ім’я, додає гордості нашій громаді. Ось чому я дуже радий разом з моїми латинськими співбратами з Кустодії, Патріархії та Нунціатури, які прибули з Єрусалиму, щоб молитися разом з нами, мати можливість сказати з дому святого Юра: “Щирі вітанні, Папо Франциску!”».
