Ординарій Харківсько-Запорізький єпископ Павло Гончарук розповів на що варто звернути свою увагу у приготуванні до Великодня.
Для мене є таким наглядним: подивитися на все те, що відбувається в світі і побачити – ось світ без Бога. Це світ, який програв війну у своєму серці за право Бога бути. Тобто моє серце, коли програє цю битву за право Бога бути моїм Богом, моїм Спасителем, є причиною страждань не тільки моїх, моєї душі, але також і страждання навколо. «Мій Господь і Бог», – сказав Фома після Воскресіння. Тому я переживаю цей піст з таким запитанням для себе: «Чи Христос воскресне? Чи Воскресіння Ісуса Христа торкається мене?» Тобто чи Його життя, чи Його Воскресіння, чи Його страждання, чи все те, що Він зробив, я не змарную. Як я це все використовую: чи про це роздумую, чи прагну, щоби Він був… Тобто добре так просити: «Господи, дай, щоби Твоє спасіння, Твоя любов, Твій подих життя наповнив мене. Я прошу Тебе». Це тоді дійсно справжнє Воскресіння. Тобто така концентрація суто от на цьому: Його смерть, Його страждання. А моя позиція: чи я приймаю, чи я відкидаю? Відкинення можуть бути різні: ігнорування, неприйняття всерйоз або вибірковість, або просто взагалі не думати про це. Воно багато має форм, а прохання «Господи, дай, щоб я прийняв все те, що Ти даєш» – це щодо переживання. В цьому всьому товаришують нам Хресна дорога, Гіркі жалі, читання Божого слова на кожний день.
