Санктуарій у Тинній: місце, де Бог хоче відновити нашу тотожність

0
102

Уже кілька років святкування на честь Матері Божої Тиннянської тривають два дні: 1 і 2 липня. Цього року святкування мали особливий характер, адже святиня була проголошена дієцезіальним санктуарієм.

Про це пише РИМСЬКО- КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА в УКРАЇНІ

Урочистості розпочалися у суботу святковою Євхаристією о 18:00. Цього року до молитви за заступництвом Богородиці приєднався ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук. Для нього це місце є особливим, адже сюди він приїздив як міністрант з отцем Владиславом Ванагсом, потім тричі приходив як священник-керівник паломництва до Летичева, а тепер приїхав як єпископ.

Після Святої Меси відбувся Марійний Заклик, який очолив єпископ Гончарук. Це була спонтанна молитва ввірення Богородиці України, Церкви, парафії, кожного паломника та всіх проблем і труднощів.

Невід’ємною частиною святкування є Розарієва процесія селом, яка у першу чергу мала стати нагодою молитися для місцевих парафіян, які у цей час зайняті підготовкою до прийняття паломників з Кам’янця-Подільського до Летичева. З часом ця ініціатива збирала все більше паломників, які приїздили з інших місцевостей. У різних куточках села парафіяни готують 5 вівтарів, які пов’язані з радісними таємницями Розарію. Під час процесії учасники співали Розарій та марійні пісні. Така процесія цього року тривала майже 3 години. У ній численно взяли участь чоловіки з Ордену Лицарів Йоана Павла ІІ. Вже кілька років ця католицька чоловіча спільнота з огляду на те, що Матір Божа Тиннянська особливо шанувалась лицарями (тут був король Ян ІІІ Собєський, Косцюшко зі своїм військом, лицарі з Кам’янця-Подільського), про що згадують історичні джерела, вшановує її як покровительку української провінції.

 

Після Розарію відбувся «Вечір Никодима». Це була майже двогодинна зустріч для чоловіків, які мали нагоду побути у своєму колі та поділитися досвідом віри та духовної боротьби. Продовженням зустрічі стала молитва перед Ісусом у Пресвятих Дарах під час адорації.

Ранкова молитовна програма також розпочалась адорацією Пресвятих Дарів. У цей час лунали Малі години на честь Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та Розарій. За словами хранителя санктуарію о. Віталія Слободяна, у святкуваннях другого дня взяли участь понад 500 осіб.

 

Перед урочистою Літургією було зачитано декрет про встановлення санктуарію та надані єпископом привілеї. Раніше санктуарій мав папські привілеї, згідно яких можна було отримати відпуст на всі марійні свята та урочистості. Натомість теперішній єпископ, Леон Дубравський, розширив можливості для отримання відпусту. Відтепер отримати повний відпуст може кожен, хто прибуває до цього санктуарію, у будь який день року, організованою групою щоби помолитися перед іконою Матері Божої Тиннянської. Крім того, відпуст можна отримати у важливі для цієї святині з огляду на історію та традиції дні: у вівторок після VI Великодньої неділі (день молитви про врожай), 31 травня (свято Відвідин Пресвятою Дівою Марією Єлизавети), 2 липня (Матері Божої Тиннянської), 15 серпня (Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Богородиці), 8 вересня (свято Різдва Пресвятої Діви Марії), 25 листопада (спомин св. Катерини Олександрійської). Декрет також визначив особливі групи, якими має опікуватись санктуарій  розарієві кола, Орден Лицарів Йоана Павла ІІ. Особливе завдання служителів цієї святині — харизма отців пасіоністів, тобто проповідування Страстей Господніх та поширення культу святих та блаженних пасіоністів.

 

Святкову Євхаристію очолив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський OFM, проповідь виголосив єпископ Павло Гончарук.

Єпископ Павло Гончарук так прокоментував важливу подію, якою є проголошення санктуарію в Тинній: «Цього року це другий санктуарій, який був проголошений у цій дієцезії. 13 червня був встановлений санктуарій св. Антонія у Городку, а 2 липня – санктуарій Матері Божої Тиннянської. Я це відчитую як Божий знак на сьогодні, коли ми переживаємо важкі часи. Вони важкі не лише тому, що переживаємо війну. Ми відчули, що світ хоче зробити «аборт» України, виключити нас із людської спільноти. Багато з нас переживає у свій спосіб цю війну та спроби переконати нас зупинитись, не захищатись, здатися. Це дуже б’є по нашій тотожності. Отже цей знак, яким є проголошення санктуарію, тобто святого місця, завдяки якому ми можемо відновити нашу тотожність та гідність. Згадаймо історію Мойсея, який зазнав гіркоти життя у приймах та втратив усе, однак зустріч з Богом на святому місці змінила його. Великий плід цього місця – це те, що людина виходячи звідси, виходить зі свідомістю, що вона є людина, Божа дитина. Це відчуття гідності, відчуття того, що ми є народ, має народитися саме з цієї любові, яку нам дає Господь. Тотбо ці святі місця потрібні, щоб ми наповнювались цією Божою любов’ю. Ці події говорять мені, що Бог є з нами, що Він хоче наповнювати наші серця своєю святою присутністю, аби ми мали цю тотожність, що ми є Його народ. Здається, що Тинна — це мале село, до якого важко доїхати, але Матір Божа захотіла, щоби там вшановувалася Її особа, а через Неї прославився Господь».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.