Від мору, голоду, вогню і війни, врятуй нас, Господи

0
167

Яка молитва може бути дієвим знаряддям боротьби за мир?

Господь – моє світло й моє спасіння: кого маю боятись?
Господь – мого життя твердиня: кого маю страхатись?
Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, – напасники мої й мої вороги,
то вони спіткнуться й упадуть.
Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце;
нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати
.
Пс. 27, 1-3

Війна – це найгірше, що може спіткати людину. Усі ми це відчуваємо на власному досвіді. Сьогодні усі ми, як ніколи раніше, прагнемо миру і спокою, але не всі усвідомлюємо, що мир і спокій, якого так прагнемо, залежить від нас, від нашого погляду на проблеми і нещастя. Багато хто прагне воювати, дієво захищати свої права і свободу, захищати близьких, але багато кому це недоступно: невідповідний вік, брак здоров’я, стать…

Святе Письмо говорить про те, що є інші і не менш дієві способи боротьби! Бачимо це у біблійній сцені перемоги ізраїльтян над амалекитянами, яка відбулась завдяки неустанному благанню до Бога у молитві Мойсея, який заступався за ціле військо! Коли його військо воювало зброєю, він воював молитвою!!!

 

«І прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі. І сказав Мойсей до Ісуса: Вибери нам людей, і вийди воюй з Амаликом. Узавтра я стану на верхів’ї гори, а Божа палиця буде в моїй руці. І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, щоб воювати з Амаликом. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхів’я гори. І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик. А руки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли вони каменя, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки сталі аж до заходу сонця. І переміг Ісус Амалика й народ його вістрям меча». (Вих. 17, 8-13)

Святе Письмо говорить, що усі люди брати: «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!» (Гал. 3, 26-28). Якщо ми справді прагнемо миру, то прагнемо його для всіх. Ким би не був наш ворог… таке є «слово Господа Бога, – я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив». (Єз. 33, 11) Боротись за мир треба, але боротись не ціною смерті ворога чи приниження його гідності, не за рахунок його фізичного знищення, але за допомогою перемоги Любові і пробачення.

Ми усі – Божі діти, усі діти Марії… Чи може Мати не любити своїх дітей, навіть якщо вони завдають кривди одне одному, бо Мати завжди залишається Матір’ю. Її серце болить, але не перестає любити, пробачає і прагне добра для своїх дітей… Марія – Мати Миру, Цариця Миру і Поєднання!

Якщо будемо прагнути миру, якого прагне для нас Марія, то будемо перемінювати наші серця, викорінюючи з них ненависть, злість, заздрість, жадібність, байдужість…. усе, що заважає нам любити по-справжньому, і належати до Христа, бути Христовими.

Cв. Тереза з Калькутти, на питання митників у аеропорті, чи не має вона зброї, відповіла, що має, і, як доказ, показала їм… свій розарій. Так Розарій – це зброя! І зброя особлива – мирна. Зброя, яка не вбиває, а зцілює, може дати мир!

Є цьому підтвердження в історії! У 1571 році потужний турецький флот вирушив завойовувати Європу. Усі християнські держави європи не мали що протиставити турецькому війську. Султан, знаючи це, був переконаний, що переможе. Навіть зухвало заявляв, що влаштує конюшню для своїх коней у Базиліці св. Петра в Римі. Було би це великим приниженням для усіх християн. Папа Пій V, у цей час впровадив безперервну молитву Розарієм. Військові готувалось до битви розарієвою молитвою, триденним постом і приступали до Святих таїнств Сповіді і Євхаристії. Уся Європа молилась Розарієм.
І сталось чудо! 7 жовтня 1571 р. невеличкий венеціанський і іспанський флот розгромив потужну турецьку флотилію. Дон Жуан, який керував битвою при Лепанто у Коринфській затоці, так написав до держав, які брали участь у “розарієвій облозі”: ” То не генерали, не батальйони і не зброя дали нам перемогу, а Матір Божа Святого Розарію”.

Молитва розарієм – це улюблена молитва нашої Матусі, бо де б Вона не об’являлась, усюди просить власне про цю молитву. І очевидно, що це не якась примха і не випадковість. Марія кожен раз терпляче повторює і вказує нам, своїм дітям, на дієвий засіб нашого визволення від ненависті і гріха, які ведуть до воєн і братовбивства.

Тому візьмімо до рук розарії і піднесімо руки як Мойсей! Він був уже не в силі щось робити фізично, але молитись міг, а коли сам знесилився, то інші допомагали йому. Будьмо підтримкою одні для одних, молімося безустанно, створімо ланцюжки безперервної молитви розарієм!!!

«БО ДУЖЕ МОГУТНЯ РЕВНА МОЛИТВА ПРАВЕДНОГО!» (Як. 5, 16)

Така ревна молитва потрібна сьогодні усім, і тим, кому реально загрожує небезпека і нам, щоб не сидіти бездіяльно і не витрачати жодної хвилини на нарікання, не піддаватись паніці і страху, а з вірою наполегливо просити за заступництвом Пресвятої Діви Марії, як діти просять Маму.

Маріє, зішли на нас промені Твоєї любові,
знищ ненависть і те, що нас розділяє,
навчи нас пробачати і любити наших ворогів…

Царице Миру, молись за нас!

Дай мир усім!!!

«Мати земна не може врятувати від усіх небезпек,
але Мати Пресвята може і завжди врятує,
тільки би Її просили про допомогу»
с
в. Максиміліан Марія Кольбе

За матеріалами Санктуарій св. Антонія, м. Львів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.