У Велику Середу, 5 квітня, Меса мира відбулась у катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові. Навколо вівтаря згромадились єпископи та священники, які служать на терені Харківсько-Запорізької дієцезії.
«Нас збирає Ісус Христос. Його любов – причина того, що ми є тут, що взагалі ми є. Приходимо до Нього, як джерела нашого життя. Просімо про вірність для кожного з нас Йому, Який назвав нас своїми приятелями. Щоби дарував нам Духа Святого, аби зміцнював кожного з нас, аби ми належали Йому і представляли Його, аби інші через нас знайшли це Джерело Життя», – заохотив на початку ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук.
Святу Месу єпископ жертвував за всіх священників які служили і служать на теренах дієцезії, за померлих душ пастирів та за нові покликання. «Приносимо до Його престолу все наше служіння, тягарі, особисті немочі та той біль, який переживає народ, серед якого ми живемо і служимо», – зазначив Гончарук і додав, що молитва також жертвується за всіх, хто стоїть на захисті нашої Батьківщини, за лікарів та волонтерів, за поранених та скалічених та всіх жертв війни.
На початку проповіді єпископ Павло заохотив присутніх вдивлятись у таємницю, яку Церква вміщує у Великий Четвер – таємниця Любові Ісуса Христа, яка веде нас до Його Серця. «Споглядаємо Серце Ісуса Христа і те, що переповнює Його, Його прагнення. Це прагнення, яке народжується з глибини любові самого Бога і бажає спасіння (щастя) кожної людини. Бог прагне твого і мого щастя, але це щастя – це результат єдності з Ним. Не об’єктивної чи ідейної єдності, а особистої. З цієї єдності народжується мир і радість у серці, сенс і те, що не можна виразити словами», – зазначив єпископ Гончарук.
Розрив людини з Богом призводить до страждання, не лише зовнішнього, а й духовного, спричиненого порожнечею, яку здатні заповнити лише відносини з Богом. Порожнє серце, яким керує страх здатне на трагічні рішення. Війна – це великий прояв цієї порожнечі. «На жаль, попри те, що йде війна, є стільки страждання і болю, сьогодні також подаються законопроєкти і прийняті закони, де просуваються форми і прояви відкинення Бога на рівні заповідей, які прописані в природу людини. Це наслідок, а причина – серце людське не зустріло Господа», – підкреслив проповідник.
Єпископ заохотив зібраних священників просити про Духа Святого, який відновлює силу любові, надає свіжості служінню, адже є чимало спокус, які намагаються згасити завзяття служителів.
Перша спокуса для священника – не боротись за час на молитву та особисті відносини з Богом. «Настає момент, коли Тобі нецікаво біля Пресвятих Дарів. Ви знаєте, що не завжди ті причини, які відводять нас від молитви – це щось погане. Дуже часто це багато зустрічей, молитов, служб та роздавання гуманітарної допомоги. Тобто благі наміри. Пам’ятай, брате, крах священства і занепад розуміння його сенсу починається від кризи відносин з Ним, коли не маєш для нього часу. Потрібно воювати за те, щоби мати час на спілкування з Ним. Бо тут ми розмовляємо зі своїм Приятелем. Ці відносини надають форму моєму служінню».
Ординарій закликав братів у священстві дбати перше про своє спасіння, а це потім буде породжувати прагнення, щоби мого Господа пізнали інші. Звернув увагу на ті процеси,які відбуваються у суспільстві навколо тієї чи іншої конфесії. «Бачимо різні ситуації, які показують нам ту чи іншу Церкву. Не дозвольте отруті засісти в ваші серця і тішитись з цього. Це не по-Божому – тішитись, коли розпадається якась Церква. Як болить Серце Ісуса Христа, коли хтось, називаючи себе християнами або ж вдягнувши священницькі ризи, зовсім не належить Йому. Маємо молитися і просити про дар збереження віри людей, щоби вони не втратили єдності з Богом», – підкреслив єпископ.
Єпископ також застеріг від порівняння та конкуренції між священниками, щодо того, скільки ми привели людей до храму, адже це Господь їх веде, від акценту на кількість, а не на відносини з Господом. Служіння людям приносить також і розчарування та біль, коли на першому місці для людини стає отримання матеріальної допомоги, а не бажання пізнати Христа. Цей біль – також біль Серця Христа. «Якщо Ти відчуваєш, що Тебе використовують і Тобі це болить, пам’ятай, що це також біль Ісуса Христа. Він Тебе вибрав і в першу чергу Він є відкинутий. Як мало людей залишилось біля Ісуса під хрестом?»
На завершення єпископ подякував священникам за їхнє служіння та за те, що залишились з вірянами у складний час. «Перебуваймо з Ним, шукаймо дороги до Нього, в Ньому черпаймо сили. Щоби ми, наповнені Його любов’ю, насичені Ним несли Його іншим і все переживали з Христом, щоби після земної подорожі Він міг сказати: ввійди, мій приятелю, до мого Царства», – підсумував ординарій.
Під час Меси були освячені миро (для таїнств Хрещення, Миропомазання, Священства), єлей для таїнства Єлеопомазання хворих та єлей катехуменів.
Джерело: РИМСЬКО- КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА в УКРАЇНІ
з посиланням на Харківсько-Запорізька дієцезія РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ в УКРАЇНІ
