10 лютого в Римсько- католицькій Церкві спомин святої Схоластики

Схоластика народилася в 480 р. в Нурсії, Умбрія, в заможних батьків (Аніція Євпропія і його дружини Клаудії Абондантії Реґуардаті). Найімовірніше Бенедикт та Схоластика були близнятами.  Вони виховувалися разом до того часу, поки Бенедикт не поїхав на навчання до Риму. Схоластика була присвячена Богу з юних років.

Бенедиктинські письмові джерела говорять про те, що Схоластика заснувала пустельню приблизно в п’яти милях від Монте-Кассіно і що це власне й був перший монастир монахинь Бенедиктинок. Однак не виключено, що Схоластика жила в пустельні з однією або двома іншими богопосвяченими дівами біля основи гори Кассіно, де знаходиться стародавня церква під її патронатом Монастир ді Санта-Схоластика.

Часто розповідається історія, що раз на рік Схоластика відвідувала свого брата в місці біля свого абатства, і вони проводили день, разом молячись і обговорюючи священні тексти та духовні речі.

Під час такої зустрічі, коли Бенедикт сказав, що настав час йому йти, Схоластика, можливо, відчувши, що час її смерті наближається, попросила його залишитися з нею на вечір, щоб вони могли продовжити свої дискусії. Не бажаючи порушувати монастирський порядок, Бенедикт відмовився, наполягаючи на тому, що йому потрібно повернутися у свою келію. У цей момент Схоластика сплела руки в молитві, і через мить почався сильний буревій. Бенедикт запитав: “Що ти зробила?”, на що вона відповіла: “Я просила тебе, і ти не слухав; тому я попросила мого Бога, і Він вислухав. Так що тепер іди, якщо зможеш; залиш мене і повертайся до свого монастиря”. Бенедикт не зміг повернутися до свого монастиря, і вони провели ніч в розмовах.

Через три дні, зі своєї келії, він побачив, як душа сестри покидає землю і підіймається на небеса у вигляді білого голуба. Бенедикт переніс її тіло до монастиря, де поклав його в гробницю, яку він приготував для себе. 

За матеріалами: Абатство Непорочного Зачаття Діви Марії, м. Житомир