Посипання голову попелом нагадує нам, що наше земне життя швидкоплинне, а вічне життя – на Небі.

Коли Попільна середа?

Великий піст це час сорока днів, який починається з Попільної середи y закінчується у Великий четвер, перед Месою in coena Domini (Вечерею Господньою), яка розпочинає Великоднє Тридення. Це час молитви, покаяння та посту. Сорок днів, які Церква призначає і заохочує до навернення серця кожного віруючого.

Цей день має особливість щороку змінювати свою дату, що зумовлено Великоднем тобто Воскресіння Господнього. Здебільшого, цей день може припадати у період з 4 лютого по 10 березня, але завжди у середу.

Обряд посипання попелом має на меті нагадати нам про наше походження”. Пам’ятайте, що ви – порох і в порох ви повернетеся“. З символічним відчуттям смерті, закінчення, смирення і покаяння, попіл допомагає нам зазирнутися всередину себе.

Цей погляд у своє внутрішнє “я”, визнання своїх помилок і бажання їх виправити є частиною динаміки двох ключових слів Великого посту. Визнанням своїх гріхів, ми шкодуємо про це і бажання їх змінити, ми починаємо діяти.

Це день світла в житті християнина, який дозволяє нам визнати, що ми слабкі і що потребуємо Страстей, Смерті і Воскресіння Ісуса, щоб мати можливість бути разом з Ним у Царстві Небесному.

Чому використовується попіл?

У Церкві ця традиція зберіглася з ІХ століття і служить для того, щоб нагадати нам про те що наприкінці нашого життя, ми візьмемо з собою тільки те, що ми зробили для Бога і для інших людей.

У Попільну середу священик посипає хресне знамення попелом на голові, що символізує покаяння і каяття, повторюючи при цьому слова зі Святого Письма:

• “Пам’ятайте, що ви порох і в порох ви повернетеся”. Буття, 3, 19
• “Виповнився час, і наблизилося Царство Боже; покайтеся і віруйте в Євангеліє”. Марка 1,15

Ці слова покликані глибше занурити нас у пасхальну таємницю Ісуса, в його смерть і воскресіння, через участь у Євхаристії та в житті через милосердя.

Попіл це спалена верба, освячена у минулорічну Вербну неділю. Знак, який нагадує нам про гріховну природу.

Можна також подивитися на себе у вогні, який породив цей попіл. Вогонь – це божественна любов, а Великий піст, як той вогонь, що горить під попелом: це нагадування про Божу присутність у нашому житті. Усвідомлення того, що Бог через Христа стає убогим, щоб своєю убогістю збагатити наше життя.

Починається час підготовки і очищення серця. Шлях до досягнення мети – наповнитися любов’ю до Бога.

Попільна середа- це день покути, але передусім день початку навернення. Саме в цьому і полягає суть початку великопісної мандрівки, щоб супроводжувати Ісуса від його пустелі до дня його перемоги у Великодню неділю, тобто в День Воскресіння.

Це має бути час замислитися над своїм життям, зрозуміти, куди ми йдемо, проаналізувати, як ми поводимося зі своїми сім’я і взагалі з усіма, хто є навколо нас.

У цей час, роздумуючи над своїм життям, ми повинні перемінити своє життя, а слідуючи за Ісусом, поглиблюючи наше розуміння Його любові та наближення до Таїнства Примирення у цей час Великого посту.

Це примирення з Богом складається з Покаяння і Навернення:

• Покаяння має бути щирим і воно починається з Іспиту совісті.
• Сповідь – визнання наших гріхів перед священиком в Таїнство Сповіді.
• Покута, яку “накладає” священник під час сповіді. Молитва є особистим спілкуванням з Богом, і постом, який являє собою зречення.
• Навернення, яке представляє собою наслідування Ісуса: пам’ятати слово Ісуса, слухати Його, читати Євангеліє, роздумувати над ним і вірити в нього. Передаючи його послання нашими діями, словами і цілим життям.

Щоб прожити цей час якнайкраще, Церква пропонує три ключові заходи, спрямовані на сприяння духовному зростанню та внутрішньому умертвінню: молитва, піст і милостиня. Ці три форми покаяння демонструють намір примиритися з Богом, з собою та іншими.

Попільна середа і Страсна п’ятниця – дні посту і стриманості:

• піст складається лише з одного основного і два рази легкого прийому їжі на день.
• стриманість, тобто не вживати м’яса: стримуватись з 14 років, а піст з 18 років і до 60 років (обов’язок).

Це один зі способів попросити у Бога прощення за те, що ми Його образили й виразити прагнення, що хочемо змінити своє життя.

Жертвувати собою

 Бог – це Той, хто бачить з небес нашу жертву, і це Той, хто винагородить нас.

“Коли ви постите, не виглядайте сумними, як лицеміри, що спотворюють обличчя свої, щоб люди бачили, що вони постять; істинно кажу вам, що вони одержали свою нагороду. Ти, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не бачили люди, що ти постиш, але Отець твій, що в тайні, а Отець твій, що бачить тайне, віддасть тобі.”  Мт. 6,6”

З іншого боку, піст має на меті опанувати наші тілесні потреби, щоб звільнити серце.

Як сказав Ісус: “Не хлібом єдиним живе людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих.” Навчитися відмовлятися або обмежувати кількість того, що ми хочемо їсти чи пити, щоб тим самим звільнити місце для Бога в нашому житті – це ще один чудовий спосіб прожити Великий піст. 
Катехизм Католицької Церкви 2043

Милостиня

Також Церква пропонує іншу практику: щедрість і відречення, тобто милостиню. Це добровільна відмова від різних задоволень з наміром наблизитись до Бога та проявити милосердя до ближнього. Вміння відмовитись і поставити потреби ближнього вище за матеріальне, відновлює природний порядок всередині нас.

Молитва на Попільну середу

Молитва з відкритим серцем – найкраща підготовка до Великодня. Молитва відкриває наше серце на присутність Отця, дає нам можливість усвідомити мізерність нашого буття і зрозуміти необхідність Бога у власному існуванні.

Постійний діалог з Богом, свідоме роздумування над Його Словом, це особисті стосунки, до яких повинен прагнути кожен християнин. Молитва стає сильнішою в результаті цих відносин, які встановлюються в спілкуванні з Ним.

Молитва це клапан, через який насичується душа киснем. Це зустріч з безумовною любов’ю, якою є сам Христос.

Ми – грішна глина, але обряд з посипання попелом заохочує навернутися і повірити в Євангеліє, віддавши все в руки Господа, а не в наші власні, бо тільки Він визволяє нас від смерті і тління нашого життя.

За матеріалами: CARF