Християни з визначення покликані бути сумлінням миру в світі

0
139
На темі миру була зосереджена проповідь Папи Франциска, яку він виголосив під час Святої Меси в Кіншасі, якою розпочався другий день його Апостольської подорожі в Демократичну Республіку Конго. Він вказав на прощення, спільноту та місію як джерела миру.
 

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Побажаннями миру, братерства та радості, що почерпнуті з літургії в конголезькій версії латинського обряду, Папа Франциск розпочав проповідь, виголошену в середу, 1 лютого 2023 р., під час Святої Меси, яку він очолив на летовищі Н’доло в Кіншасі, столиці ДР Конго. Богослужіння, що зібрало понад мільйон вірних, звершувалося французькою мовою та мовою лінґала.

Пасхальний мир

Коментуючи євангельську розповідь святого Івана про зустріч Ісуса з учнями в день воскресіння, проповідник звернув увагу на те, що того вечора апостолів охопила велика радість. Ісус же сказав: «Мир вам!», – що є «більше ніж вітанням», бо є також врученням, урочистим врученням учням того миру, про який ангели звіщали у Вифлеємі і який Учитель обіцяв у Своїх проповідях. І цей мир, як нагадав Папа, «вручається нам під час кожного Євхаристійного богослужіння». Це пасхальний мир, який «приходить з воскресінням», бо спочатку «Господь мусів здолати наших ворогів – гріх і смерть, і примирити світ з Отцем». І ми, що «є Ісусовими», не можемо піддаватися відчаєві та фаталізмові. Ісус, немовби наполягаючи, кілька разів повторив учням: «Мир вам!», а ми покликані зробити свою частку та «проголошувати світові це неждане та пророче звіщення миру». Й для цього, як зауважив Святіший Отець, Ісус вказує нам на «три джерела миру», якими є «прощення, спільнота й місія».

Отримати прощення, щоби ділитися прощенням

«Кому відпустите гріхи, тому будуть відпущені», – каже Ісус апостолам. Папа звернув увагу на те, що перед тим як дати учням владу прощати, Він спершу прощає їм. А робить це, показуючи поранені руки і бік. Прощення «народжується тоді, коли отримані рани не залишають рубці ненависті, а стають місцем, де можна зробити простір для інших і прийняти їхні слабкості. Тоді слабкість стає можливістю, а прощення стає дорогою миру», – мовив проповідник, підкреслюючи, що це не означає залишити все позаду, ніби нічого не трапилося, але «відкрити іншим своє серце з любов’ю», як це чинить Ісус, показуючи учням Свій проколений бік.

«Браття, сестри, коли провина та смуток гнітять нас, коли справи не йдуть, то знаємо, куди дивитися: на рани Ісуса, готового прощати Своєю нескінченною і пораненою любов’ю. Він знає твої рани, знає рани твоєї країни, твого народу, твоєї землі! Це рани, які печуть, постійно запалені ненавистю й насильством, в той час як здається, що ліки справедливості й бальзам надії ніколи не прибудуть. Брате, сестро, Ісус страждає з тобою, бачить рани, які носиш у собі та прагне втішити тебе й оздоровити, вручаючи тобі Своє поранене серце», – сказав Папа, зазначаючи, що сьогодні віримо, що з Ісусом «завжди існує можливість бути прощеним і розпочати наново, з Ним маємо силу простити собі, іншим та історії».

Разом прямувати вперед

Далі проповідник зауважив, що Ісус не звертається до окремих учнів, але зустрічається з ними разом, говорить до них у множині та цій першій спільноті вручає Свій мир. «Не існує християнство без спільноти, як нема миру без братерства», – наголосив Святіший Отець. Він звернув увагу на те, що не вистачить просто бути разом, де кожен прямує вперед самостійно, що проявляється в кар’єризмі, шуканні влади, в амбіціях. У день Пасхи учні віднаходять дорогу миру завдяки Ісусові, Який дихнув на них, мовивши: «Прийміть Духа Святого».

«Завдяки Святому Духові вони вже не дивитимуться на те, що їх ділить, а на те, що об’єднує; вони вирушать у світ не задля себе самих, а задля інших; не для того, щоби хизуватися, але щоби давати надію; не для здобуття підтримки, а щоби з радістю віддати життя за Господа та за інших», – сказав Папа, зауваживши, що небезпека полягає в тому, щоби йти за духом світу, а не за Христовим духом. Дорогою, щоб не потрапити в пастки владолюбства й кар’єризму, є «ділитися з убогими», «відкривати серце іншим».

Бути сумлінням світу

Врешті, третім джерелом миру є місія. Ісус сказав учням: «Як мене послав Отець, так і я посилаю вас». Папа звернув увагу на те, що Ісус посланий «служити та віддати життя за людство», для того, «щоби виявити Своє милосердя кожному» та «шукати далеких», тобто, Отець послав Ісуса «до всіх». «Браття, сестри, ми покликані бути місіонерами миру, і це дасть нам мир. Це є вибором: це означає зробити в серці місце для всіх, це означає вірити, що етнічні, регіональні, суспільні та релігійні відмінності є другорядними і не є перешкодами, що інші є братами й сестрами, членами тієї самої людської спільноти; що кожен є адресатом миру, який у світ приніс Ісус. Це означає вірити, що ми, християни, покликані співпрацювати з усіма, розбивати коло насильства, демонтувати витки ненависті. Саме так, християни, послані Христом, з визначення покликані бути сумлінням миру в світі», – наголосив Святіший Отець.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.