Пише Vatican News

Чи вміємо у своєму житті вивільняти місце для Бога, вірячи, що Він є нашим благом, нашим справжнім великим багатством? Відповісти на це запитання Папа Франциск запросив учасників молитви «Ангел Господній» у неділю, 29 січня 2023 року. Промовляючи опівдні до прочан, які зібралися на площі Святого Петра, він зупинився на Христових словах: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє царство небесне».

Той, хто не марнує дари

Ким є оті «вбогі духом»? Шукаючи відповідь на це запитання, Святіший Отець зазначив, що це ті, хто знає, що не є самодостатніми, а тому живуть як «жебраки за Богом», тобто, «відчувають, що потребують Бога та визнають, що добро походить від Нього як дар, як благодать». «Той, хто вбогий духом, поводиться як зі скарбом з тим, що отримує, а тому прагне, щоби жоден дар не був змарнованим», – вів далі Наступник святого Петра, зупинившись на такому «типовому аспекті вбогих духом», яким є не допускати марнотратства.

«Ісус, – сказав він, – показує нам важливість не марнування, наприклад, після помноження хлібів і риб, коли просить зібрати залишки, щоби ніщо не було втрачене. Не марнувати дозволяє нам цінувати цінність самих себе, людей і речей. На жаль, однак, це принцип, який часто ігнорують, особливо, в найбагатших суспільствах, в яких панівною є культура марнування та викидання мов непотребу».

Три виклики

У цьому контексті Святіший Отець запропонував три виклики, які протиставляються ментальності відходів. Першим є «не марнувати дар, яким є ми самі». Бо «кожен з нас є благом, незалежно від талантів, які має». «Ісус нагадує нам, що ми блаженні не з огляду на те, що маємо, а задля того, ким ми є», – сказав Папа, закликаючи з Божою допомогою боротися проти спокуси «вважати себе невідповідними».

Другий виклик полягає в тому, щоби не «марнувати дари, які ми маємо». Єпископ Риму навів дані, згідно з якими щороку в світі викидається приблизно третину продовольства, в той час як багато людей помирають від голоду. «Ресурси створіння не можна використовувати у такий спосіб; блага потрібно берегти і ділитися ними, щоби нікому не бракувало необхідного», – сказав Святіший Отець, закликаючи поширювати «екологію справедливості та милосердної любові».

Врешті, третій виклик полягає в тому, щоби «не відкидати людей мов непотріб». Адже культура відходів говорить: використовую тебе, доки ти мені потрібен, а коли вже не цікавиш, або заважаєш – викидаю. В основному, як зазначив Папа, такого ставлення зазнають «найбільш безпорадні», тобто ненароджені діти, потребуючі, знедолені… «Але людей не можна викидати! Кожен є священним і унікальним даром, у кожному віці, в кожному стані», – наголосив він, закликаючи шанувати життя.

Як поводжуся з дарами?

Підсумовуючи ці роздуми, Святіший Отець запросив слухачів поставити собі кілька запитань. Замислитися над тим, як переживаємо вбогість духа, чи вміємо у своєму житті вивільняти простір для Бога, вважаючи Його найбільшим своїм багатством? Чи віримо, що Він нас любить, а чи марнуємо своє життя як непотрібне? Чи не марнуємо речі та чи вміємо ділитися тим, що маємо. Чи ставимося до інших, особливо бідних, як до дару, який ми покликані берегти?