Будьмо милосердні
Він вибрав бути як ми
Убогі є чудовими людьми, і ми маємо бути їм надзвичайно вдячні, бо якщо б вони нас не прийняли, нас би не існувало як Місіонерів Божественної Любові. Щоб це зрозуміти, подивімось на Ісуса. Щоб стати людиною, Він «бувши багатий, збіднів» (2Кор. 8:9). Він міг обрати королівський палац, але щоб зрівнятись з нами, Він обрав бути як ми, у всьому, окрім гріха. Ми, щоб бути рівними вбогим, обрали бути бідними як вони, у всьому, окрім злиднів.
*
Я цілком впевнена, що ті всі люди, які померли з нами [є] на небі, вони справді святі, вони в присутності Бога. Можливо, їх не хотіли на цьому світі, але вони улюблені діти Божі.
Ісус помер за ту нагу особу
Ісус помер на Хресті, щоб виявити ту велику любов, і Він помер за тебе, і за мене, і за прокаженого, і за того чоловіка, що помирає з голоду, і за ту нагу людину, що лежить на вулиці, не тільки в Калькутті, а й в Африці, у Нью-Йорку, у Лондоні і в Осло – і наполягав, щоб ми любили один одного так, як Він любить кожного з нас. Ми читали Євангеліє дуже чітко: «Любіть так, як Я полюбив вас, як Я люблю вас, як Отець полюбив Мене, Я люблю вас».
І Він каже: «Я був голодний і ви дали Мені їсти, Я був нагий і ви зодягнули Мене, Я був хворий і ви заопікувались Мною, Я був бездомний і ви Мене прийняли, Я був самотній і ви усміхнулись до Мене… Те, що ви робите найменшому з братів Моїх, ви робите Мені». І це те, що Ісус знову і знову каже нам: любіть один одного так, як Він любить нас.
*
Отож, кожен з нас повинен докласти зусиль [дізнатись], де є ці місця [у яких живуть найубогіші з убогих] і скерувати інших співпрацівників у ці місця. Кажіть іти по двоє, ніколи не самому. Ви ніколи не повинні йти самі, візьміть іншу особу, щоб піти в те місце. Це Христос у страждаючому лику, і для нас це голодний Христос, нагий Христос, безпритульний Христос… Просто зробіть ту покірну роботу … це не є марна трата часу – просто нагодувати, вмилити, вимити, і любити, подбати, зробити ці маленькі справи. Бо це ми робимо голодному Христові, нагому Христові. Він нас не зрадить. Це означає мати дотик до Ісуса двадцять чотири години на добу. Тому це так гарно, що ми можемо молитись двадцять чотири години, коли ми поруч з ними, коли ми дотикаємо їх тіл.
*
Чи ви справді любите Ісуса? Чи ви справді часто відчуваєте ту спрагу Ісуса? Чи ви чуєте, як Він вам каже: Чи ви любите Мене в найубогішому з убогих? Сестри, послухайте Матір, чи ви можете почути крик Ісуса в голодному? Нагому? Нелюбленому і небажаному? У прокаженій людині, рана якої повна хробаків? Тих хворих на СНІД? Чи гідно ставитись до них? Чи ви бачите страждаючого Христа в кожному? Якщо ви дуже близько до Ісуса ви можете ствердити, я втамую спрагу Ісуса, розділяючи їхні страждання. Так само в нашій спільноті, з сестрами та настоятельками. Зараз не забудьте: «Ви це Мені зробили».
Якими чистими мають бути ваші руки
Якими чистими мають бути ваші руки, щоб складати їх разом у молитві, щоб зодягати нагого Христа?
*
Сьогодні мене відвідав гурт школярів. Вони вибрали хлопчика і дівчинку з кожного класу, щоб принести нам гроші і їжу після свята пуджі до нашого Шішу Бгаван (Дому для Дітей). Вони прийшли, щоб зустрітись зі мною. Подумати тільки, звідки їм відомо про нас, я не знаю. Бачите, сестри, це чудова частина нашого покликання. Як Місіонерки Божественної Любові ми сформували свідомість того, що вбогі є у всьому світі. Двадцять років тому, якби ви сказали, що є голодна людина, чи нага – ніхто б вам не повірив. Тепер увесь світ знає наших убогих через нашу працю. Через те, що вони знають вони хочуть ділитись.
*
Пан Кеннеді прийшов, щоб відвідати наше місце. Сестра Агнес прала брудний одяг, але гість наполіг, щоб потиснути їй руку. Сестра ховала свої руки, але він наполіг: «Я хочу… Ці руки роблять покірну працю задля любові до Христа».
*
Я пам’ятаю останній раз, коли я була в Бейруті, я привела тих бідолашних дітей до нашого дому. У лікарню, в якій були діти, влучила бомба. Працівники втекли. Я знайшла тридцять сім дітей цілком нагих, один на одному. Їх ніхто не годував, не дбав за них, вони наче смоктали один одного. Ми привезли цих дітей і поклали на гарні чисті ліжка. Бачите, стільки зробили ці сестри для цих дітей. Прийшли лікарі і сказали всі разом: «Дякую, Мати, але за тиждень всі ці діти помруть». Найпрекрасніше те, що жодна дитина не померла і на їхніх обличчях були радісні усмішки.
*
Не зробімо помилки, думаючи, що тут у Європі й інших місцях ми не маємо голодних людей, не маємо нагих. Є не лише голод хліба, є голод любові. [Можливо тут] немає нагості [через брак] одежини, але є нагість [через брак] людської гідності; безпритульності через кімнату з цеглин, але є ця відкинутість, нелюбленість, брак турботи. Тому нам треба молитись. Молитва дасть нам чисте серце, і чистим серцем ми зможемо бачити Бога. І якщо ми бачимо Бога, ми любитимемо один одного, як Бог полюбив кожного з нас.
Нагість – це втрата людської гідності
Саме тому ми кажемо, що небажані, нелюблені, без опіки, забуті, самотні – це значно більша убогість. Бо матеріальну убогість ви завжди можете подолати за допомогою матеріальних речей: якщо ми підбираємо чоловіка, який голодний хліба, ми вже втамували його голод. Але якщо ми зустрічаємо чоловіка дуже самотнього, відкинутого, непотрібного в суспільстві матеріальна допомога йому не поможе. Щоб подолати самотність, забрати той жахливий біль, потрібна молитва, жертва, ніжність і любов. І це дуже часто важче дати, ніж матеріальні речі. Саме тому є голод не тільки в хлібі, але є спрага любові.
*
Кожна людина створена на образ і подобу Божу. І Христос Своїм втіленням поєднаний з кожною людиною. На початку, коли я вперше почала працювати, деякі люди кидали коментарі, що церква не зроблена зі сміття. Це означало: убогих, хворих, помираючих, калік, безпритульних тощо.
Тепер всі повернули свій погляд на те, що вважалось сміттям. Так, убогі гідні поваги і людської гідності. Люди не можуть стати свідомими своєї гідності, якщо вони не пережили любові. Це нагадує мені про чоловіка, який помер у Нірмал Грідей. «Я жив, як тварина, на вулиці, але я помру як ангел, люблений і заопікуваний».
*
Є багато людей, які померли в дуже холодних країнах, які замерзли на смерть. Однак, нагість – це також жахлива втрата людської гідності, втрата тої прекрасної чесноти – тої чистоти, недоторканого тіла, недоторканого серця, чистого серця – ця чистота чиста, ця цнотливість цнотлива, ця недоторканість є недоторканною, втрата того прекрасного дару Божого.
*
Нагість є через втрату тої людської гідності, втрату поваги, втрату чистоти, яка була такою красивою, такою величною, втратою недоторканості, що було найкращим даром, який молодий чоловік і молода жінка можуть дати одне одному, втрата тої присутності, того, що красиве, що величне, це і є нагість.
*
Нагість є в тій людській гідності, у тій повазі Божественного, що є в кожному з нас. Тому що Бог створив нас для більших речей, любити і бути любленими. І тому, коли ми забираємо ту гідність людини, ми руйнуємо в ній ту її Божественність.
Джерело: Витанія