Вічне спочивання даруй їм Господи, а Боже благословення всім живим, хто пройшов цей важкий шлях і є до сьогодні.

 

Матеріал: Ірини Воловицької
Фото: парафіяльний архів

 

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Після поділів Польщі 1772-1795рр. та Французької революції 1789р. до Харкова прибули католики з Польщі та Франції, а після відкриття у 1805р. університету – викладачі-католики з-за кордону. Меси проводились у 1-й Харківській гімназії та університеті приїзджими священиками, а 1829 року у Харків призначено першого постійного душпастиря – о.-францисканця Гемініана Чаплинського.

У 1830р. харківська католицька спільнота придбала земельну ділянку по вул. Малій Сумскій (нині – Гоголя) з великим двохповерховим будинком, який після перебудови став першим храмом (освячено 01.10.1832р. під титулом Пресвятої Діви Марії Святого Розарію). У 1850р. поряд з церквою споруджено цегляний будинок для священників, а також проведено реконструкцію святині. У 80-х роках XIXст. цей храм став надто малим для спільноти, що налічувала до 5 тисяч парафіян. 29 квітня 1887 року було освячено наріжний камінь костелу, проект якого у неоготичному стилі безоплатно виконав харківський архітектор Б. Михайловський. 15 грудня 1891 року настоятель о. П. Кісаржевський освятив новозбудований храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, 26 липня 1892 року єпископ Ф. Симон освятив його головний вівтар.

В 1938р. радянська влада закрила святиню, обох священиків та 11 парафіян було ростріляно.

А 29.03.1949р. костел, який знову запрацював під час війни, закрили остаточно.

07.01.1991р. відбулась перша післявоєнна Служба на сходах костелу, яку служив о. Ю. Зімінським MIC

13.12.1991р. храм було повернено вірним.

4 травня 2002 року з утворенням Харківсько-Запорізької дієцезії костел отримав статус кафедрального.

 

2004 року завершено зовнішні реставраційні роботи у святині, а 24 березня 2007 року закінчено внутрішню реставрацію катедри, яка тривала з квітня 1991 року.

15 травня 2016 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM за участю єпископів Яна Собіло і Мар’яна Бучека консекрував собор.

23 жовтня 2021 року єпископ Павло Гончарук за участю єпископа Яна Собіло освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ поруч з катедрою.

В Кафедральному соборі служать дієцезіальні священники.

При парафії служать сестри-монахині: Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії (сестри-гоноратки), Згромадження Малих Сестер Місіонерок Милосердя (сестри-оріоністки), Сестри святого Павла Шартрського, Згромадження Сестер Служебниць Ісуса в Євхаристії (сестри-євхаристки).