«Тиха ніч, свята ніч! Мир несе людей скрізь», як і в минулі роки, і цього року він лунатиме під час Різдвяної пори. Колядка, складена в 1816 році і виконана через два роки під час опівночної меси в маленькій церкві в Оберндорфі поблизу Зальцбурга, передає таємницю Різдва простими словами і з великою ніжністю.

Про це пише КАІ

Напередодні Різдва 1914 року у Фландрії її співали німецькі та валлійські солдати, які сиділи в окопах по обидва боки фронту. У 1941 році у Вашингтоні Франклін Д. Рузвельт і Вінстон Черчилль заспівали «Тиху ніч» на два голоси. Англійською мовою, якою вона була перекладена в середині ХІХ ст., а два роки тому, з нагоди ювілею, австрійські парламентарі заспівали її Папі Франциску.

У грудні 2018 року на аудієнції у Папи Франциска була м. делегація австрійських парламентарів. Вітаючи їх, Папа підкреслив, що колядка «Тиха ніч» у своїй простоті дозволяє зрозуміти подію Святої ночі. Ісус Спаситель, народжений у Вифлеємі, відкриває нам любов Бога Отця, і ми хочемо довірити Йому все наше життя. Папа Римський отримав у подарунок компакт-диск «200 років тихої ночі, свята ніч – пісня, що кружляє світом», а голова товариства «Тиха ніч» у Зальцбурзі – Міхаель Нойрайтер подарував Папі «Тиха ніч. A Companion to the Song» – англомовна версія альбому, присвячена історії створення цієї найпопулярнішої колядки у світі.

«Тиха ніч» була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як світова пісня миру та міжнародний скарб культурної та музичної традиції.

Все почалося в маленькому селі поблизу Зальцбурга

Свій твір вони вперше виконали у сільській церкві св. Миколая в Оберндорфі поблизу Зальцбурга, о. Йозеф Мор і вчитель і місцевий органіст Франц Ксавер Грубер під час опівночної меси в 1818 році. Колядка дуже сподобалася вірянам, і сьогодні її співають приблизно 300 мовами світу. Незважаючи на свій вік, «Тиха ніч» досі залишається однією з найпопулярніших колядок.

Переказ свідчить, що в останню мить перед початком опівнічної меси старий орган костелу св. Санта. Тож була лише можливість «замінного» співу під акомпанемент гітари. Тоді обидва автори (бас і баритон) вперше заспівали свою колядку. Невдовзі обидва залишили Оберндорф, і твір довго не виконувався.

У наступні роки Йозеф Мор виконував душпастирські обов’язки в 11 різних парафіях.

Він помер у 1848 році у Ваграйні у віці 56 років. Збереглися лише його ряса, гітара, сопілка і табакерка. Не вистачило грошей навіть на належний похорон, оскільки він витратив свої заощадження на створення школи для бідних дітей. Його поховали в могилі для бідних.

В Арндорфі біля Оберндорфа є кімната, в якій жив Франц Грубер, композитор колядки, і де вона була написана. Навпроти музею знаходиться парафіяльна церква, де Грубер був органістом і керував місцевим хором. На його могилі на місцевому кладовищі у Святвечір також співають «Тиха ніч».

Лише в 1822 році імператор Франц I і цар Олександр I, яких він приймав у замку Фюген, почули «Тиху ніч», і 15 грудня 1832 року ця колядка була виконана під час концерту в Лейпцигу. Напередодні Різдва 1839 року в Нью-Йорку вперше заспівали «Тиху ніч». Її виконали австрійські співаки з Тіролю, які на той час були на гастролях у США, перед пам’ятником Олександру Гамільтону біля згорілої церкви Святої Трійці.

Різдвяна колядка понад 300 мовами

«Тиха ніч» співається щонайменше 300 мовами, навіть ескімоською та суахілі. Вже зареєстровано понад тисячу його версій (принаймні 8 англійською та італійською, 11 французькою). Найчастіше співають три з шести куплетів колядки.

Перший переклад англійською мовою був зроблений у 1855-1859 роках. Це зробив Джон Фрімен Янг, пізніше єпископ єпископальної церкви у Флориді. Його версія «Silent Night» і сьогодні співається в США (Silent night, holy night. All is calm, all is bright.). Польський переклад був створений близько 1930 року Пьотром Машиньським.

«Stille Nacht, heilige Nacht!» англійською вона відома як «Тиха ніч, свята ніч», французькою: «Douce nuit, sainte nuit!», «Santo Natal! Notte d’opal!» – італійською «Noche de paz! Noche de luz!» – іспанською «Stilla natt, heliga natt!» – шведською «Ákamot mét, Ákamot mét!» – мовою індіанців бразильського басейну Амазонки “Shizukeki mayonaka Maki no misora” – японською, або “Tichajá nocz, diwnaja nocz!” – російською. Текст також перекладено латинською мовою і починається словами: «Alma nox, tacita nox!».

Щороку навколо «Каплиці тихої ночі» в Оберндорфі збирається більше 6000 людей. Люди. «Кожен співає колядку своєю мовою під традиційний акомпанемент гітари», — розповіла KAI Крістін Дойтінгер, керівник туристичного офісу Оберндорфа. Це маленьке село на річці Салца зазвичай переповнене паломниками протягом грудня. З 19 жовтня 2019 року тут працює новий музей «Тиха ніч».

З нагоди 200-річчя «першого виконання» колядки, яке відзначалося два роки тому, австрійська пошта випустила пам’ятну марку із зображенням авторів колядки, а залізниця Зальцбурга подарувала один із сучасних електровозів. назва «Stille Nacht». «Ця коляда зворушує кожного, вона вийшла далеко за межі нашої області. Ось чому ми даємо нашому локомотиву назву «Stille Nacht», щоб він міг поширювати послання миру, яке міститься в його словах, по всій Європі», — сказав представник Австрійської залізниці. Під час урочистого відкриття сучасного локомотива “Stille Nacht” виробництва Siemens організатори передали чек на п’ять тисяч євро Зальцбурзькому фонду допомоги онкохворим дітям. Перед Різдвом авіакомпанія Austrian Airlines дала літаку Embraer назву «Тиха ніч».

Колядка, популяризована тірольцями

“Тиха ніч” також пов’язана з регіоном Тіроль, оскільки – на думку деяких вчених – в Європі та Америці її поширили жителі Ціллерталя – долини Циллерталь в самому центрі Тіролю, сьогодні популярного гірськолижного регіону поблизу кордону. з Італією. У 1819 році Карл Маурахер, відомий будівельник органів у Ціллерталі, поїхав ремонтувати орган у церкві в Оберндорфі поблизу Зальцбурга. Там він натрапив на текст і ноти пісні «Тиха ніч, свята ніч» Йозефа Мора та Франца Ксавера Грубера. Він скопіював ноти, привіз їх у Ціллерталь і виконав твір із місцевим хором. Цю пісню взяли до свого репертуару мандрівні співаки цього краю. Одягнені в тірольські народні костюми, вони співали її разом із тірольськими народними піснями на площах і під час концертів від Парижа до Лондона до St. Петербурзі, а також в Америці.

Протягом року в Австрії з’являється велика різноманітність літератури та монографій, присвячених, мабуть, найпопулярнішій у світі різдвяній пісні. 

Фото: Андреас Кречмер / Unsplash