Відпуст на Новій Баварії в м.Харкові

0
200

19 листопада в парафії Матері Божої Святого Скапулярію та св. Рафаїла Каліновського відсвяткували храмове свято, вшановуючи святого отця-кармеліта Рафаїла Калиновського – покровителя парафії.

Святу Месу очолив отець Ян Мартінчак СМ у співслужінні з отцями Андрієм Камінськім ОР та о. Рафаїлом Шкоповцем.

Попри повномасштабну війну в Україні ці священники (о. Ян – словак, отці Андрій та Рафаїл – поляки), вирішили залишитись із своєю паствою в Харкові, а також допомагати харків’янам незалежно від їхнього віросповідання.

У своїй проповіді о. Ян зупинився на тому, що християнин, отримавши під час Хрещення внутрішнє світло, покликаний бути цим світлом у світі. Священник поділився своїми враженнями від прочитаної «Божественної комедії» Данте і заохотив її прочитати.

Після Святої Меси всі мали можливість вшанувати реліквії св. Рафаїла Каліновського.

А на завершення урочистості всі присутні були запрошені на почастунок з нагоди свята і можливості побути разом.

З біографії святого…

Святий Рафаїл (у світі Юзеф) Каліновський народився у Вільнюсі 1 вересня 1835 року в шляхетській польській родині. Із золотою медаллю закінчив Шляхетський інститут у Вільнюсі. Цей святий близький нам, бо до 1874 року жив на терені царської Росії.

У 17 років Каліновський вступив до Петербурзької військово-інженерної академії і згодом став військовим інженером. Навесні 1859 року Юзефу доручили намітити трасу через болота на початковому відрізку залізниці Курськ- Київ- Одеса.

У 1864 році Каліновський був заарештований за участь у січневому польському повстанні, за що отримав 10 років каторжних робіт у Сибіру. Так Каліновський почав свій хресний шлях. На місце відбування покарання він добирався етапом майже рік. Дорога каторжників лежала через Петербург, Москву, Нижній Новгород, Казань, Перм, Тобольськ, Томськ, Іркутськ. В Іркутську Юзефу дозволили вибрати місце поселення. Губернатор Іркутська, що співчував засланим, порадив Калиновському вибрати Усольє- Сибірське, де вже перебувало понад вісім десяти поляків і де умови життя були терпимі.

До Усолья час від часу приїжджав з Іркутська отець- мар’янин Кшиштоф Щверницький, теж висланий, чиєю парафією стала вся східна частина Сибіру. Узимку на санях, улітку на конях, він поспішав з таїнствами до своїх парафіян. Цей священник і зміцнив Юзефа в його рішенні присвятити себе Богові.

У 1874 році Каліновський був остаточно звільнений, але в паспорті, який йому повернули, значилася заборона на проживання у Литві.

15 липня 1877 року, у віці 42 років, Юзеф Каліновський прибув до монастиря у Гразу (Австрія), де почав свій шлях у Кармелі. 26 листопада того ж року він був одягнений у чернечий одяг та отримав ім’я Рафаїл від св. Йосифа. Після навчання, як призначеного для служіння у польській провінції, Рафаїла відправили в монастир до Чорної, де він був висвячений на священника 15 січня 1882 року. У той час у Польщі це був єдиний чоловічий кармелітський монастир (інші були закриті царським указом). Та й він виглядав жалюгідно: будинок, що потребував капітального ремонту і жменька ченців, які звикли до зручностей і не мали ні сил, ні бажання повернутися до суворого чернечого життя згідно зі статутом. Монастирю загрожував повний занепад. Тому було вирішено приєднати його до австро-угорської провінції й надсилати сюди ченців з інших країн.

Незабаром генеральний дефініторіум у Римі призначив отця Рафаїла настоятелем монастиря в Чорній біля Кракова. З одного боку, це було знаком довіри до нещодавно висвяченого священника, а з іншого боку – доказом турботи про місцевий народ і про відродження польської провінції кармелітів.

Отець Рафаїл став людиною, яка відродила й відновила Кармель у Польщі. Були відремонтовані келії і храм, упорядкована монастирська бібліотека. Коли в монастирі налагодилося чернече життя, у ще недавно порожній храм потягнулися люди. На плечі отця Рафаїла і ще двох священників, які знали місцеву мову, ліг обов’язок сповідати численних прочан.

Отець Рафаїл Каліновський помер 15 листопада 1907 року. У 1991 році папа Йоан Павло II долучив його до лику святих.

Матеріал і фото: Ірина Воловицька

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.