Праця і відпочинок у неділю та свята

0
286

Неділя – це нагода для батьків та дітей бути разом, поглибити зв’язки в родинній спільноті. У цьому допомагає добрий настрій, прибране помешкання, святковий одяг та урочистий обід. Перелічені зовнішні ознаки можуть і повинні підкреслити радість святкового дня. А ось телевізор не завжди буває в цьому добрим помічником.

Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

У християн сьогодні

Згідно з навчанням Ісуса Христа, християни, на відміну від євреїв, не мають таких дріб’язкових заборон, що стосуються праці. Заборонена лише праця задля заробітку. Натомість питання, чи у святкові дні лікувати хворих, ні в кого не викликає сумніву. А саме в цьому євреї звинувачували Ісуса. В ці дні теж функціонують громадські служби, де праця оплачується: транспорт, лікарні, електричні станції, поліція.

Часто корисно відкласти шкільні підручники і забути про домашні завдання з математики та фізики. А вільний час, після Святої Меси, використати на прогулянку, екскурсію містом та околицями, якусь гру або читання цікавої книжки, особливо релігійної. Той, хто добре працює увесь тиждень, у неділю може спокійно відпочивати і присвятити час для духовного та культурного самозбагачення. Відвідини рідних та знайомих також належать до гарних звичаїв.

Відпочинок – одне з головних завдань неділі. Тому праця на присадибній ділянці або інтенсивні заняття спортом суперечать цьому.

 

Тату, сьогодні неділя

Часом буває так, що дитина змушена вибирати між любов’ю до Бога та любов’ю до батьків; змушена сама вирішувати, кого слухати: Бога чи батьків.

В одному селі мешкав ґазда, якого не можна було назвати віруючим. Якось у неділю він каже до свого сина:

– А йди-но в поле працювати!

А хлопчина на те:

– Таж сьогодні неділя!

– І що ти хочеш тим сказати? – питає батько.

– Те, що існує третя Божа заповідь, яка наказує святий день вшановувати молитвою та відпочинком.

– Яка ще заповідь! – знервувався батько. – Заповіді існують для малих дітей, а ти вже великий.

Хлопцеві спала на думку така відповідь:

– Тату, якщо я не повинен виконувати заповіді, то не лише третю, але й четверту, яка наказує шанувати батьків.

Батько прикусив язика і більше не наполягав на тому, щоб син працював у неділю. Подумки визнав його правоту. Цей хлопець справді більше любив Бога, ніж батька.

Однак таке трапляється рідко. Ми всі, або майже всі, маємо добрих батьків, які не наказують нам нічого, що б суперечило Божим заповідям. Навпаки, заохочують їх дотримуватися, пригадують нам про обов’язок молитви та участі у Божественній Літургії.

Деякі діти вважають, що батьки надто часто нагадують про щоденну молитву та недільну Літургію. А як у ваших родинах?

Притча Л. Вейльота

Французький письменник Л. Вейльот написав цю притчу для тих, хто легковажить участю у недільній Божественній Літургії.

Розмовляють двоє приятелів. Один з них намагається належно святкувати неділю, інший не надто цим переймається. Перший звертається до друга:

– Припустимо, що в мене в кишені є сім цінних монет. Я зустрічаю на дорозі вбогого і віддаю йому шість монет. Що ти на це скажеш?

– Що ти дуже щедрий.

– Добре, а тепер уяви, що цей вбогий, замість того, щоб подякувати, краде в мене сьому монету.

– За це його варто суворо покарати!

– Друже, це ти кажеш про себе. Бог подарував тобі шість днів для праці, а ти, замість того, щоб подякувати, забираєш у Нього сьомий день.

За матеріалами Витанія

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.