Сьогодні розпочинається новенна перед Урочистістю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (29 листопада- 7 грудня)
Святе Письмо словами пророка Ісаї говорить: «І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього» (Іс. 11, 1). На кожній Святій Месі ми, визнаючи нашу віру повторюємо, що Син Божий «воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком….» Отже, сам Дух Святий спочив на «паростку із пня Єссея» а разом з Ним і Його сім Дарів.
Ці дари виповнювали життя Марії, бо плоди дарів Святого Духа, які перераховує св. Павло: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість. На тих то нема закону» (Гал. 5, 22-23), без сумніву, супроводжували і супроводжують Марію завжди і всюди.
У чому все ж таки секрет повноти благодаті Марії? У Її Непорочному Зачатті, яке вчинило Її від початку «вибраною посудиною» і завдяки якому Марія могла прийняти і виповнитись усіма сімома дарами Святого Духа. Тому в Ній була уся повнота благодатей і тому Ангел міг звернутись до Неї: «Благодаті Повна»!
Ми, звичайні смертні, на міру чистоти наших сердець і правдивої покори перед Богом, може прийняти дари Святого Духа тільки частково: «Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. Коли настане досконале, недосконале зникне». (1 Кор. 13,9-10).
Марія , Непорочно Зачата, жила повнотою ласк і благодатей від народження, бо була досконалою у задумі Бога. Тому власне тільки Непорочна і Благодаті Повна могла прийняти Слово, яке було від Бога, і народити Його Сина, під ослоною Святого Духа, якого прийняла у всій повноті. І відтоді Слово, якє є Любов, триває… «Тепер же зостаються: віра, надія, любов – цих троє; але найбільша з них – любов» (1 Кор. 13,13).
За матеріалом: Санктуарій св. Антонія, м. Львів
