Свято Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію

0
283

7 жовтня в Римсько- католицькій Церкві відзначається свято
ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ ЦАРИЦІ РОЗАРІЮ

Розарій – давня, глибока і потужна молитва Церкви. Домініканець о. Іриней Погорельцев OР, який служить у харківській спільноті, розповідає про історію становлення свята Пресвятої Діви Марії Розарію, а також про особливу роль і місце цієї молитви у житті братів-проповідників та всіх вірних.

Свято Пресвятої Діви Марії Переможниці було встановлене 5 березня 1572 року папою Пієм V (буллою Salvatoris Domini) на честь перемоги об’єднаного християнського флоту країн Священної ліги над флотом Османської Імперії в битві при Лепанто, що відбулася 7 жовтня 1571 року. Згодом титул «Переможниця» у назві замінили на «Розарію», тож сьогодні ми відзначаємо свято Пресвятої Діви Марії Розарію.

Маючи певність, що без Божого втручання у християн не було шансів на перемогу, папа закликав увесь християнський світ молитися молитвою Святого Розарію. Він також організував та особисто брав участь у молитовних процесіях вулицями Рима. За легендою, під час гарячої молитви про перемогу християн, папа мав містичне видіння: він немовби опинився на місці битви і побачив великі флотилії, готові до бою, а згори над ними – Пресвяту Діву, яка дивилася на нього лагідним поглядом. Несподівана зміна вітру завадила маневрам турецького флоту і посприяла християнам. Перемога виявилася нищівною. Це була найбільша морська битва XVI століття, що поклала край турецькому пануванню в Середземному морі.

Відзначаючи сьогоднішнє свято, наш Орден разом з усією Церквою прославляє чудеса, які Бог здійснив для людського роду. Ми робимо це, побожно споглядаючи таємниці життя, смерті й воскресіння Спасителя нашого Ісуса Христа в єдності з Його Матір’ю, «яка являє собою приклад заглиблення в таємницю слів і смиренного сповнення свого покликання» (ККР 67.II). Як відомо, зібрані в єдине гармонійне ціле роздуми над Божими благодіяннями у молитовній формі Розарію залишили глибокий слід в історії виникнення та розвитку нашого Ордену.

Блаженний Гумберт Романський (†1277) у своєму творі для новіціїв Ордену «Про спосіб молитви» (Opera II, 543) зазначає: «Після утрені на честь Пресвятої Діви Марії, новіцій повинен старанно роздумувати над Божими благодіяннями, а саме над воплоченням, Різдвом, стражданнями і тому подібним; (…) потім нехай прочитає «Отче наш» і «Радуйся, Маріє» (…) Після повечір’я нехай знову розмірковує про Божі милості, як це описано на початку цього «Способу молитви» (…) і може додати ще «Salve Regina», а також інші антифони й молитви до Божої Матері».

Серед братів, які найбільше сприяли розвитку Розарію, передусім слід згадати блаженного Алана де ла Рош (1428–1478). Він зробив значний внесок у поширення цієї молитви і дбав про формування її чіткої структури. Брати-домініканці всюди створювали Братства Розарію, починаючи з першого, яке заснував саме блаженний Алан 1470 року, а також славетного братства, котре зі схвалення Апостольського Престолу заснував у Кьольні домініканець Яків Шпренгер. Остаточну форму Розарію затвердив папа Пій V буллою Consueverunt Romani Pontifices (17 вересня 1569 року).

Ми маємо обов’язок зберігати цю форму молитви і заохочувати до неї вірних, з апостольським запалом додаючи нове до старого. «Розарій вводить нас у споглядання таємниці спасіння, в якій Пресвята Діва Марія найтіснішим чином поєднується зі справою свого Сина» (ККР 67, II).

Розарій також є надзвичайно дієвим засобом проповідування людям віри та християнського життя, оскільки «цей молитовний вінець являє собою мовби стислий виклад Євангелія, а, отже, виражає благочестя Церкви» (Павло VI, Recurrens mensis October, 7 X 1969).

Джерело: https://dominic.ua/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.