Харківсько-Запорізька дієцезія
РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ в УКРАЇНІ

Сьогодні Попільна середа – початок Великого посту

Сьогодні Попільна середа – день, коли починається період Великого посту в Католицькій Церкві, тобто сорок днів покаяння. Цей день покликаний спонукати католиків піти шляхом особистого оновлення та навернення.

Великий піст закінчиться у Великий четвер, 9 квітня, коли католики почнуть святкування Пасхального Тридення Страстей і Воскресіння Господа. Світле Христове Воскресіння в цьому році 12 квітня.

Католики починають сорокаденний піст в Попільну середу. Число 40 в Святому Письмі є виразом більш тривалого цілого часу, відведеного для якоїсь конкретної задачі людини або спасительної дії Бога. У Великий піст Церква читає і переживає не тільки сорок днів, які Ісус провів у пустелі в молитві і пості перед початком своєї суспільної місії, але також і три інших великих біблійних подій: сорок днів всесвітнього потопу, після якого Бог уклав завіт з Ноєм; сорок років паломництва Ізраїля пустелею до землі обітованої; сорок днів Мойсея на горі Синай, де він отримав скрижалі Завіту від Ягве.

Періоди і дні покаяння – це особливий час в Католицькій Церкві для духовних вправ, покаянних літургій, покаянних прощ, добровільних пожертв, таких як піст і милостиня. Радісні «Алілуя» і «Слава в вишніх Богу» зникають з літургії, а колір літургійних шат стає фіолетовим. Суть всього цього: підготовка спыльноти віруючих до великого християнського свята – Великодня.

Великий піст також є періодом підготовки катехуменів до Хрещення. Щонеділі катехумени вводяться в чергову таємницю віри, а на Великдень, під час Выгылыъ, приділяється саме таїнство Хрещення.

У перші століття християнства підготовка до свята Воскресіння тривала всього сорок годин. Пізніше, підготовка зайняла цілий тиждень, поки, нарешті, близько V століття цей час було продовжено. Вперше про піст тривалістю сорок днів згадує св. Афанасій Олександрійський у пастирському листі на Великдень 334 р.

У Попільну середу традиційний ритуал посипання голів попелом супроводжується словами: «Пам’ятай, що ти – порох, і в порох повернешся» або «Покайся і віруй в Євангеліє».

Сам обряд посипання голови попелом на знак скорботи і покаяння відомий у багатьох культурах і традиціях. Ми знаходимо його як в Стародавньому Єгипті і Греції, так і в індіанських племенах і, звичайно, на сторінках Біблії, наприклад, в Книзі пророка Йони або Йоіла.

Проте, літургійна адаптація цього звичаю, з’являється тільки у восьмому столітті. Перші свідчення про благословення попелу приходять з десятого століття. У наступному столітті папа Урбан II ввів цей звичай як обов’язковий для всієї Церкви. З цього часу приходить звичай, що попіл для посипання голови віруючих  – це попіл гілок з торішньої Вербної неділі.

У Попільну середу віруючі не зобов’язані брати участь у Святій Месі. Проте, Церква запрошує вірних до цього через покаянний характер першого дня Великого посту. У Попільну середу є обов’язковий суворий піст: дозволяється прийняти їжу тричі, один раз з яких досхочу (кількісний), а також необхідно утримуватися від м’яса (якісний піст). Кількісний піст не поширюється на осіб молодше 18 років і старше 60 років, в той час як утримання від м’яса (якісний піст) поширюється на всіх осіб старше 14 років.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Останні новини