Харківсько-Запорізька дієцезія
Римо-католицької Церкви

Урочистість Богоявлення у Харківському кафедральному соборі

У неділю 6 січня в день Богоявлення Господнього єпископ Харківсько-Запорізький владика Станіслав Широкорадюк у співслужінні з іншими священиками Харківського деканату відправив урочисту Святу Месу. Це свято є особливим для владики, який 24 роки тому 6 січня у Соборі Святого Петра в Римі прийняв єпископський сан з рук Папи Римського Йоана Пала ІІ. Тому молитися разом із ним і про нього у цей день прийшли численні вірні.
Також у цей день був оприлюднений декрет владики, щодо святкування у дієцезії об’явленого Конференцією римсько-католицьких єпископів України Року Родини. (Із змістом декрету можна ознайомитись на сайті).
Після Святої Служби владику Станіслава тепло привітали парафіяни та спільнота сестер-оріоністок разом із своїми підопічними з «Дому надії», що знаходиться у Коротичі. Діти та їхні матері, що завдяки величезним зусиллям архіпастиря мають прекрасний дім, дитсадочок та духовну опіку сестер і священиків, вручили владиці зроблені власноруч подарунки.
На останок владика Станіслав благословив усіх зібраних у храмі дітей та привітав їх зі святом солодкими подарунками.

Богоявлення (грец. Θεοφάνια), або Явлення (грец. Επιφάνια – Епіфанія) – одне з найдавніших християнських свят (поряд із Великоднем і Трійцею), присвячене народженню Ісуса Христа і подіям, що супроводжували його, та спомину чуда переображення води у вино у Кані Галілейській. Перші повідомлення про святкування Богоявлення сягають II століття і згадуються у Климента Олександрійського і гностиків. У ході історії сенс свята зазнав у різних християнських традиціях великі зміни (зокрема, з нього виділилося Різдво Христове, Хрещення Господ, а пізніше спомин чуда в Кані у другу звичайну неділю року С). В результаті чого в даний час головний акцент свята в латинській літургії припадає на поклон трьох Мудреців зі Сходу. 
Ця подія, описана в Євангелії (див. Мт 2,1-12), символізує поклоніння Ісусу Христу язичників, а також людей різних народів та прошарків суспільства. Саме серед такої людської родини народився Христос із Своєю спасенною місією, а вона у своїх представниках прибула з різних боків, щоб поклонитись Йому. Тому в християнській традиції від XIV віку один з волхвів є темношкірий, другий – молодий, а третій – похилого віку. Цей символ підкреслює універсальність спасіння, що є понад будь-які поділи людства.
У Католицькій Церкві латинського обряду Богоявлення є літургійною урочистістю. Змістом свята є три події, в який Бог в особливий спосіб об’явився світу у Христі: поклоніння трьох мудреців зі Сходу у Вифлеємі, Хрещення Христа в Йордані та перше чудо Месії, яке Він створив у Кані Галілейській.
У католицьких храмах на свято Богоявлення освячують воду, крейду та ладан. У ряді країн існує традиція писати на дверях церков і будинків латинські літери CMB, що іноді інтерпретують як перші літери імен трьох волхвів – Каспара, Мельхіора й Бальтазара, а іноді як перші літери латинської фрази «Christus mansionem benedicat», що означає «Христос благословляє цей дім».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Останні новини