Харківсько-Запорізька дієцезія
Римо-католицької Церкви

Чин дів: нова інструкція Апостольського Престолу «Ecclesiae Sponsae Imago»

C моменту публікації 31 травня 1970 року блаженним Папою Павлом VI Чину посвячення дів пройшло майже 50 років, і в 2016 році в світі налічувалося понад п’ять тисяч посвячених дів. Після цього літургійного документа надання цього посібника – перша публікація Апостольського Престолу, що описує суть і дисципліну цієї форми церковного життя.

Конгрегація інститутів богопосвяченого життя оприлюднила 4 липня 2018 р. інструкцію «Ecclesiae Sponsae Imago» («Образ Церкви-Невісти») про чин дів. Причиною публікації документа став розвиток цієї форми богопосвяченого життя в усьому світі. «Ecclesiae Sponsae Imago» підсумок соборних роздумів у відповідь на запити численних єпископів і самих посвячених дів, що надійшли в останні роки до ватиканської Конгрегації, і вказівки, що стосуються покликання і свідчення богопосвячених дів.

Ця форма церковного життя заснована на новозавітних згадках про те, що вже в апостольських громадах були жінки, які обрали дівоцтво як постійний життєвий статус, щоб з нерозділеним серцем служити Господу. Поряд з іншими формами аскетичного життя дівоцтво поступово поширювалося по всіх землях, де було проповідувана християнство, поступово набуваючи рис офіційно визнаного статусу в Церкві. Посилаючись на апостола Павла, Святі Отці Церкви наділяли посвячених Богу дів титулом Христових наречених, які належать Церкві. Батьки бачили в дівах відображення образу Церкви: діви, бо вона зберігає недоторканною віру, дружини, бо вона невід’ємно пов’язана з Христом, і матері, оскільки воскреслий Христос породжує в ній нове життя у Святому Дусі. Починаючи з VI століття вступ в чин дів став відбуватися за допомогою урочистого обряду під предстоятельством єпархіального єпископа.

В середні віки, із затвердженням чернецтва і за низкою складних історичних і культурних причин, посвячені діви поступово стали об’єднуватися в монастирі і ідентифікуватися з жіночим самітницьким життям. Обряд посвячення дів використовувався тоді лише в деяких монастирях. Належність до чернечій спільноті прийшла на зміну укоріненню в єпархіальній спільноті, характерній для святоотцівської епохи. За небагатьма винятками така ситуація тривала аж до Другого Ватиканського собору. Імпульс до церковного оновлення, який передував Собору, пробудив нове зацікавлення і до обряду посвячення дів і став передумовою для його перегляду. 31 травня 1970 року Священна конгрегація по Божественному культу оприлюднила новий Чин посвячення дів.

Інструкція «Ecclesiae Sponsae Imago» складається з трьох частин. У першій частині йдеться про харизму, духовне обличчя і способі життя жінок, що становлять чин дів. У другій частині підкреслюється церковне значення цієї форми богопосвяченого життя, її місце в помісній і у Вселенській Церкві. Третя частина виявляє принципи і критерії для розпізнавання покликання до цієї форми богопосвяченого життя.

Джерело

Невіста Христова

Одна з українських дів, посвячених Богу, під час св. Меси
Одна з українських дів, посвячених Богу, під час св. Меси

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Останні новини